Кіножанр — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

У кіно немає єдиного загальноприйнятого набору жанрів (як, наприклад, у живописі), за яким можна було б точно класифікувати всі кінофільми. Крім того, більшість художніх кінофільмів можна сміло віднести до більш ніж одного жанру. Тому говорити про нижчеподану систему жанрів художнього кіно можна лише з великою часткою умовності. Ця система скоріше була сформована самими глядачами на основі особистих вражень, чим кінознавцями в рамках наукових досліджень. Проте, ця система широко поширена й, у певній мірі, загальноприйнята.

• Екшн — головний герой звичайно зіштовхується зі злом у найочевиднішому його прояві: злочин, корупція, тероризм, убивство, конкуренти. Не знаходячи іншого виходу, головний герой вирішує вдатися до насильства. У результаті знищенню піддаються десятки, а іноді й сотні лиходіїв. «Хепі енд» (англ. happy end — щасливий кінець) — неодмінний атрибут екшену, зло повинне бути покаране.
  • Вестерн — у класичних фільмах цього жанру дія відбувається на дикому Заході Америки в XIX столітті. Конфлікт звичайно розвертається між бандою злочинців, представниками влади й мисливцями за нагородою (англ. bounty hunter). Як і у звичайному екшн-фільмі, конфлікт вирішується насильством зі стріляниною. Вестерни просочені атмосферою волі й незалежності, характерної для заходу Сполучених Штатів.
  • Гангстерський фільм — дія фільмів цього піджанру найчастіше відбувається в США в 1930-і роки — під час розквіту гангстерських угруповань. «Розбирання» між гангстерами і є основою сюжету таких фільмів.
  • Кіно бойових мистецтв — фільми цього піджанру сюжетно мало відрізняються від звичайних фільмів жанру екшн. Але в протистоянні персонажів карате-фільмів ставка робиться не на застосування вогнепальної зброї, а на рукопашні сутички із застосуванням прийомів східних бойових мистецтв, наприклад, карате.
  • Гірський фільм — звеличує красу природи та розкриває драматизм зусиль альпіністів підкорювачів вершин.
• Пригодницький фільм — на відміну від екшену, у пригодницьких фільмах акцент зміщений із грубого насильства на кмітливість персонажів, уміння перехитрити, обдурити лиходія. У пригодницьких фільмах герой повинен оригінально виплутатися зі складних ситуацій. «Хепі енд» також дуже ймовірний.
• Детективний фільм — жанр, здобутки якого незмінно містять ілюстрації злочинних діянь. З цих діянь випливають розслідування й пошук та обвинувачення винних. Впродовж картини у глядача, як правило, виникає бажання провести власне розслідування й висунути власну версію злочину.
• Фільм-драма — специфіку жанру становлять сюжетність, конфліктність дії, достаток діалогів і монологів. Драми зображують в основному приватне життя людини і його гострий конфлікт із суспільством. При цьому акцент часто робиться на загальнолюдських протиріччях, втілених у поводженні і вчинках конкретних героїв фільму.
  • Трагедія — напевно театральну трагедію не слід розглядати як окремий випадок драми, але в кінематографі це в принципі вірно. Основу трагедії також становить зіткнення особистості зі світом, суспільством, долею, вираження в боротьбі сильних характерів і страстей. Але, на відміну від звичайної драми, трагічна колізія звичайно завершується загибеллю головного героя.
  • Камершпіле — різновид драми, що склався у німецькому театрі, мистецтві й кіно на початку 1920-х, характерними ознаками якого є психологізм на межі з натуралізмом, намагання розкрити внутрішню сутність зазвичай нечисленних персонажів — представників середнього бюргерства і чиновництва, соціальний песимізм.
• Історичний фільм — фільми цього жанру реконструюють історичні події, що реально відбувалися.
• Кінокомедія — до цього жанру відносяться фільми, які ставлять за мету розсмішити глядача, викликати посмішку, поліпшити настрій.
  • Комедія станів (ситуацій) — це класичний вид комедії, заснований на тому, що герої фільму потрапляють у курйозні, смішні становища. Найчастіше сценарій пишуть саме у такому піджанрі. Такі фільми часто зрозумілі людям різних поколінь.
  • Комедія характерів — це класичний вид комедії, заснований на тому, що комічне фільму базується на смішних особливостях персонажа (англ. character — «персонаж», звідси й назва піджанру), Такі фільми, як правило, «живуть» лише у своїй епосі, і часто незрозумілі людям інших поколінь.
  • Чорна комедія — комедія, побудована на використанні «чорного» гумору. «Чорні» комедії за предмет своєї забави мають відкидання моральних цінностей, що викликають похмуру посмішку^[1].
  • Пародія — вид комедії, що базується на пародіюванні чого-небудь (наприклад, на пародіюванні інших фільмів).
  • Фарс — комедія легкого змісту із чисто зовнішніми комічними прийомами.
• Мелодрама — добутки цього жанру розкривають духовний і почуттєвий світ героїв в особливо яскравих емоційних ситуаціях, часто на основі контрастів: добро і зло, любов і ненависть тощо.
  • Любовна історія — у таких фільмах найчастіше описується гарна й глибока любов, що не розуміють навколишні і якій перешкоджають складні обставини.
• Сімейний фільм — дитячі фільми й фільми, призначені для перегляду всією родиною. Фільми цього жанру найчастіше позбавлені насильства, мають безліч елементів мелодрами й комедії з немудрим гумором.
• Музичний фільм — мюзикл або оперета, перенесена з театральних підмостків на кіноекран. Багато пісень, танців, гарні костюми й декорації. Обов’язково присутні елементи мелодрами й часто «хепі енд». Насильство якщо і є, то в самій необразливій формі.
• Еротичний фільм — цей жанр має стабільний успіх. Фільми цього жанру спрямовані на те, щоб викликати в глядача сексуальне збудження й еротичні фантазії. Неповнолітні на сеанси не допускаються.
  • Порнофільм — порнографія у кіно. Жорсткіший і відвертіший варіант еротичного фільму. У багатьох країнах публічна демонстрація таких фільмів заборонена, дозволений тільки показ у закритих клубах і поширення на відео.
• Трилер (від англ. thrill — трепет) — так називають фільми, що прагнуть створити у глядача відчуття напруженого переживання, хвилювання. Жанр не має чітких границь. Часто до трилерів відносять детективно-пригодницькі фільми, акцент у які зміщений на підготовку до якогось унікального злочину. До трилерів також часто відносять фільми жахів.
• Фільм жахів — до цього жанру відносять фільми, які покликані налякати глядача, вселити почуття тривоги й страху, створити напружену атмосферу жаху або болісного очікування чого-небудь жахливого (саспенс). Сюжет фільмів жахів часто побудований на появі серійного вбивці в якому-небудь спокійному, що не викликає страх, місці. Ще одна улюблена тема — поява в мирній обстановці кровожерливого монстра (генетичного мутанта, інопланетянина, зомбі й т.п.). У фільмах часто присутні шокуючі кадри знівечених людських тіл.
• Фантастичний фільм — жанр кінематографа, головною ідейно-естетичною установкою якого є диктат уяви над реальністю. Дія фільмів цього жанру відбувається в майбутньому, минулому або в «паралельному світі». Події фільму найчастіше навмисно протиставляються повсякденній дійсності й звичним поданням про правдоподібність.
  • Фентезі — піджанр, заснований на особливому «казковому» художньому світі. Цей світ нагадує середньовіччя, але населений міфічними істотами, наповнений магією і чаклунством, і має власну розвинену міфологію.
  • Фантасмагорія — фільм про щось зовсім нереальне, зображує вигадливі бачення, маревні фантазії. Цей жанр трохи перегукується з абстракціонізмом у живописі.
  • Військово наукова фантастика — сюжет фільмів цього жанру розгортається в далекому майбутньому, у космосі або на космічних станціях та пов’язаний з різноманітними військовими конфліктами.
  • Кіберпанк — піджанр, що фокусується на комп’ютерах, високих технологіях і проблемах, що виникають в суспільстві у зв’язку з неправильним застосуванням надбань прогресу. Основою сюжету часто є боротьба хакерів з могутніми транснаціональними корпораціями.

1. ↑ Миславський В. Н. Кінословник. Терміни, визначення, жаргонізми. — Х., 2007. — С. 207. — ISBN 966-8246-59-4.

Жанри кіно і типи фільмів |

Багато користувачі знають, що існують різні фільми розділені за тематиками. В основному ним знайомі комедії, бойовики, драми. Але які жанри фільмів ще існують? На це питання і не тільки — відповідає ця стаття.

Фільми поділяються на такі типи:

• фантастичні – акторський фільм, призначений в основному для показу в кінотеатрах; є сюжет, тобто драматургія, найчастіше це багатопотокова історія;
• мультиплікаційний фільм — створюється з допомогою класичних методів інтервальної зйомки – малювання або просторової (наприклад, лялькового театру та інші) і новітньої комп’ютерної анімації;
• документальний – фільм за наукову-популярним змістом, офіційно задокументованих;
• освітній фільм– призначений для навчальних цілей;
• пропагандистський фільм— знятий за корисливим інтересам в цілях пропаганди.

В залежності від довжини фільми поділяються на:

• короткометражні – до 22 хвилин;
• середньометражні — від 22 до 55 хвилин;
• кіно – більше 55 хвилин – в середньому 90-132 хвилин.

Жанри фільмів

Жанри фільмів — це назви визначають тип фільму, використовувані в основному кінокритиками і продавцями. Існує близько 60 видів і підвидів фільмів. Нижче розглядаються тільки найпопулярніші:

• бойовик — кримінальний фільм, основним завданням якого є надання розваг глядачам, містить погоні, перестрілки, бійки та інші сцени з трюками створюють напругу і емоції. Хороші бойовики ви можете подивитися тут smotret-filmy ;
• біографічний фільм – розповідь, темою якого є життя і діяльність відомих людей: художників, вчених і т. д.;
• драматичний фільм – містить найчастіше пісні про природу, про історію, має завдання розворушити емоції глядача;
• фентезі — літературний фільм, який використовує думки, теми, час, місце дії, персонажів і обставини подій у контексті магічних і інших надприродних форм і проявів в основі сюжету;
• наукова фантастика — літературний фільм, сюжет якого знімають на основі очікуваних досягненнях науки і техніки та показує їх вплив на життя індивідуума або суспільства;
• жахи – різновид фантастики, метою такого фільму — викликати у глядача жах і неспокій;
• історичний фільм – розповідає про історичних моментах, представляє події минулого, стосунки, документи та спогади;
• катастрофічний фільм – розповідь про триваючі або майбутніх катастрофи або стихійного лиха;
• комедійний фільм – жанр кіно, зображає смішні, гумористичні ситуації і персонажів;
• кримінальний фільм – в найбільш загальному значенні, це фільм який своєю тематикою охоплює різні аспекти злочинності та кримінального правосуддя;
• трилер (англ. thriller) – тип фільму або серіалу, покликаного викликати у читача або глядача трепет. Він використовує в основному напруга, невизначеність і таємничість, як основні елементи сюжету;
• вестерн – жанр художнього фільму, романа авантюри або сценічного мистецтва, що включає твори, дія яких розгортається в період колонізації і стабілізації життя на території західних штатів США, званих також Диким Заходом.

Тепер ви знайомі з найпоширенішими жанрами та типами фільмів. Тому не розгубитеся коли будете вибирати, що дивитися з сім’єю вдома, чи в кінотеатрі.

_

Читайте также:

Понравилось это:

Нравится Загрузка…

ЛУЧШИЕ ФИЛЬМЫ ВСЕХ ЖАНРОВ

Фильмов: 182 (1-24)

Добавлен: 09.09.2018

• Рейтинг: 94,3%
• Качество: BDRip
• Звук: ПД

Вне себя / Self/less

• Жанр: Фантастика, Триллер, Драма.
• Год: 2015.
• Страна: США.
• Режиссер: Тарсем Синх.

• В будущем становится возможным победить смерть с помощью имплантации своего сознания в молодое тело, созданное методом генной инженерии. Операция эта дорогостоящая и проводится подпольно, а поэтому доступна лишь ограниченному кругу лиц. Умирающий пожилой бизнесмен решается на это и получает возможность прожить еще одну жизнь. Однако когда ему приоткрывается тайна происхождения нового тела, за ним начинает охоту секретная организация, которая не остановится ни перед чем, чтобы защитить свои интересы.

• В ролях: Райан Рейнольдс, Мэттью Гуд, Натали Мартинез, Бен Кингсли, Мишель Докери, Мелора Хардин, Виктор Гарбер, Сэмюэл Пейдж, Дерек Люк, Мариана Паола Висенте … »

Добавлен: 27.06.2018

• Рейтинг: 92,6%
• Качество: Blu-Ray
• Звук: ПД

Невидимый гость / Contratiempo

• Жанр: Триллер, Криминал, Детектив.
• Год: 2016.
• Страна: Испания.
• Режиссер: Ориол Паоло.

• Молодой бизнесмен Эдриан Дориа очнулся в номере отеля, закрытом изнутри, рядом с бездыханным телом своей любовницы. Его обвиняют в убийстве, но он, не считая себя виновным, решает воспользоваться услугами Вирджинии Гудман, лучшего в стране специалиста по выходу из самых сложных ситуаций. В течение одной ночи консультант и её клиент будут работать, чтобы найти разумное опровержение обвинению, и, тем самым, спасти его из тюрьмы. 

• В ролях: Марио Касас, Ана Вахенер, Хосе Коронадо, Барбара Ленни, Франсеск Орелья, Пако Тоус, Давид Сельвас, Сан Еламос, Iñigo Gastesi, Манель Дуэсо … »

Добавлен: 10.06.2018

• Рейтинг: 95,7%
• Качество: BDRip
• Звук: ПД

План побега / Escape Plan

• Жанр: Боевик, Триллер, Детектив.
• Год: 2013.
• Страна: США.
• Режиссер: Микаэль Хафстрем.

• Один из самых выдающихся мировых специалистов по системам безопасности соглашается на последнюю рисковую операцию: сбежать из суперсекретной высокотехнологичной тюрьмы, которую называют «Гробницей». Преданный Рэй Бреслин вынужден прибегнуть к помощи напарника — заключенного Эмиля Ротмайера, чтобы разработать отчаянный и практически неосуществимый план побега из самой защищенной тюрьмы в мире!

• В ролях: Сильвестр Сталлоне, Арнольд Шварценеггер, Джеймс Кэвизел, Фифти Сент, Винни Джонс, Эми Райан, Фаран Таир, Сэм Нилл, Мэтт Джералд, Каитриона Бэлфи … »

Добавлен: 19.04.2018

• Рейтинг: 84,7%
• Качество: BDRip
• Звук: ПД

Ужастики / Goosebumps

• Жанр: Фэнтези, Комедия, Приключения, Ужасы.
• Год: 2015.
• Страна: США, Австралия.
• Режиссер: Роб Леттерман.

• Зак переезжает с родителями в провинциальный городок, где знакомится с очаровательной соседкой Ханной. Он узнает, что ее отец — Роберт Стайн, знаменитый писатель, автор популярной серии триллеров для подростков «Ужастики», у которого есть мрачная тайна. Стайн — пленник собственных историй: монстры из его произведений вполне реальны, и он пишет свои книги для того, чтобы запереть чудовищ на их страницах, защищая своих … »

• В ролях: Джек Блэк, Дилан Миннетт, Одейя Раш, Райан Ли, Эми Райан, Джиллиан Белл, Кен Марино, Холстон Сейдж, Стивен Крюгер, Кит А. Болден … »

Добавлен: 08.04.2018

• Рейтинг: 95,6%
• Качество: BDRip
• Звук: ПМ

Мистер Черч / Mr. Church

• Жанр: Драма.
• Год: 2016.
• Страна: США.
• Режиссер: Брюс Бересфорд.

• Картина рассказывает о дружбе и почти семейных отношениях между двумя белыми женщинами, матерью и дочерью, и их чернокожим поваром по имени мистер Чёрч.

• В ролях: Эдди Мерфи, Бриттани Робертсон, Наташа МакЭлхоун, Завьер Сэмюэл, Люси Фрай, Кристиан Мэдсен, МакКенна Грейс, Натали Кофлин, Мэдисон Вульф, Линкольн Мелчер … »

Добавлен: 17.12.2017

• Рейтинг: 83,3%
• Качество: Blu-Ray
• Звук: ПД

Джой / Joy

• Жанр: Драма, Комедия, Биография, Исторический.
• Год: 2015.
• Страна: США.
• Режиссер: Дэвид О. Расселл.

• История, основанная на непростой жизни матери-одиночки в Лонг-Айленде, которая стала одним из самых успешных предпринимателей страны.

• В ролях: Дженнифер Лоуренс, Роберт Де Ниро, Брэдли Купер, Вирджиния Мэдсен, Элизабет Рём, Эдгар Рамирез, Изабелла Росселлини, Дрена Де Ниро, Дайан Лэдд, Донна Миллс … »

Добавлен: 06.12.2017

• Рейтинг: 55,8%
• Качество: BDRip
• Звук: ПД

5-я волна / The 5th Wave

• Жанр: Фантастика, Триллер, Приключения, Боевик.
• Год: 2016.
• Страна: США.
• Режиссер: Дж. Блэйксон.

• Первая волна оставила за собой мглу. От второй успели убежать только самые везучие. Но едва ли можно назвать везучими тех, кто уцелел после третьей. А четвертая волна стерла все человеческие законы, взамен же установила свой, один-единственный: хочешь жить — не верь никому. И вот уже накатывает пятая волна…

• В ролях: Хлоя Грейс Морец, Ник Робинсон, Рон Ливингстон, Мэгги Сифф, Алекс Роу, Мария Белло, Майка Монро, Лив Шрайбер, Закари Артур, Тони Револори … »

Добавлен: 27.10.2017

• Рейтинг: 90,3%
• Качество: DVDRip
• Звук: ЛМ

Клянусь тобой, любимая / Sanam Teri Kasam

• Жанр: Мелодрама.
• Год: 2016.
• Страна: Индия.
• Режиссер: Радхика Рао, Винэй Сапру.
• Сарасвати – простая девушка, работающая в библиотеке. О таких, как она, говорят лишь одно: книжный червь, невзрачная простушка, которой далеко до идеала красоты. Именно эта простота мешает Сарасвати выйти замуж и наконец, уехать из отчего дома. Родители цепляются за любую возможность о предложениях на замужество, но отказы со стороны потенциальных женихов следуют один за другим. Младшая сестра Кавери тихонько ненавидит Сарасвати за то, что по её вине она не может первой выйти замуж за своего возлюбленного и переехать в США. Устав от упрёков со … »
• В ролях: Мавра Хокин, Харшвардхан Ране, Виджай Рааз, Мурли Шарма, Анураг Синха, Divyetta Kaveri, Pyomori Mehta, Manish Choudhary, Судеш Берри, Jitendra Barsiwal … »

Добавлен: 27.10.2017

• Рейтинг: 93,6%
• Качество: Blu-Ray
• Звук: ПД

В сердце моря / Heart of the Sea

• Жанр: Боевик, Драма, Приключения, Исторический.
• Год: 2015.
• Страна: США.
• Режиссер: Рон Ховард.

• В 1819 году американский корабль «Эссекс» с командой из двух десятков человек на борту отправился из порта в штате Массачусетс на китобойный промысел. Осенью 1820-го успешная на протяжении полутора лет охота была прервана атакой гигантского кашалота на судно, в результате чего морякам пришлось пересесть в шлюпки. В течение трех с лишним месяцев они боролись за выживание посреди океана, однако в конечном итоге голод, каннибализм и жажда сгубили большую часть команды, а спасения удалось дождаться всего нескольким китобоям, в том числе капитану «Эссекса».

• В ролях: Крис Хемсворт, Киллиан Мерфи, Бен Уишоу, Брендан Глисон, Хорди Молья, Том Холлэнд, Сальваторе Лонгобардо, Бенджамин Уокер, Шарлотта Райли, Джозеф Моул … »

Добавлен: 07.10.2017

• Рейтинг: 90,8%
• Качество: BDRip
• Звук: ПД

Пассажиры / Passengers

• Жанр: Фантастика, Драма, Мелодрама, Приключения.
• Год: 2016.
• Страна: США.
• Режиссер: Мортен Тильдум.

• Космический корабль с 5,000 пассажиров на борту, погруженных на время полета в искусственный сон, держит курс на планету, которая станет для них новым домом. Всё идет по плану, но из-за сбоя системы двое пассажиров неожиданно просыпаются и понимают, что до конечного пункта путешествия — 90 лет пути, и им суждено остаток жизни провести вдвоем в роскошных интерьерах корабля, оснащенного по последнему слову техники. Постепенно Джима … »

• В ролях: Дженнифер Лоуренс, Крис Прэтт, Майкл Шин, Лоренс Фишбёрн, Энди Гарсиа, Винс Фостер, Кара Мишель Уайлдер, Conor Brophy, Джули Серда, Аврора Периньо … »

Добавлен: 11.08.2017

• Рейтинг: 84,0%
• Качество: BDRip
• Звук: ПД

Преисподняя / Brimstone

• Жанр: Триллер, Детектив, Вестерн.
• Год: 2016.
• Страна: Нидерланды, Франция, Германия, Бельгия, Швеция, Великобритания.
• Режиссер: Мартин Кулховен.

• История о девушке по имени Лиз, которая пытается сбежать от своего темного прошлого и скрывается от преследования дьявольского проповедника.

• В ролях: Дакота Фаннинг, Кэрис Ван Хаутен, Кит Харингтон, Гай Пирс, Пол Андерсон, Карла Юри, Эмилия Джонс, Джек Рот, Уильям Хьюстон, Наоми Баттрик … »

Добавлен: 07.08.2017

• Рейтинг: 72,4%
• Качество: BDRip
• Звук: ПД

Отряд самоубийц / Suicide Squad

• Жанр: Фантастика, Фэнтези, Боевик, Приключения.
• Год: 2016.
• Страна: США, Канада.
• Режиссер: Дэвид Айер.

• Правительство решает дать команде суперзлодеев шанс на искупление. Подвох в том, что их отправляют на миссию, где они, вероятнее всего, погибнут.

• В ролях: Марго Робби, Уилл Смит, Джаред Лето, Джай Кортни, Кара Делевинь, Юэль Киннаман, Джей Эрнандез, Виола Дэвис, Адевале Акинойе-Агбаже, Скотт Иствуд … »

Добавлен: 06.08.2017

• Рейтинг: 88,7%
• Качество: BDRip
• Звук: Лицензия

В центре внимания / Spotlight

• Жанр: Триллер, Драма, Биография, Исторический.
• Год: 2015.
• Страна: США.
• Режиссер: Том МакКарти.

• В основу ленты легло журналистское расследование газеты The Boston Globe. Целая группа авторов копала под бостонскую митрополию и, в конце концов, отрыла педофильский скандал. Они сумели доказать, что некоторые священники Бостона приставали к детям, при этом кардинал и архиепископ городской церкви Бернард Лоу об этом знал и якобы покрывал их. После публикации скандал разгорался все сильнее и сильнее по принципу цепной реакции, и, в итоге, привел к отставке кардинала Лоу. Вдобавок, бостонская церковь выплатила миллионы компенсации и закрыла больше полусотни приходов.

• В ролях: Марк Руффало, Майкл Китон, Рэйчел МакАдамс, Лив Шрайбер, Джон Слэттери, Стэнли Туччи, Брайан Д`Арси Джеймс, Елена Стайтелер, Джин Аморозо, Даг Мюррэй … »

Добавлен: 11.07.2017

• Рейтинг: 90,1%
• Качество: Blu-Ray
• Звук: ПД

Экстрасенсы / Solace

• Жанр: Триллер, Драма, Криминал, Детектив.
• Год: 2015.
• Страна: США.
• Режиссер: Афонсо Пойарт.

• Напарники, Джо и Кэтрин, детективы из ФБР расследуют череду загадочных убийств. Все преступления объединяет нечто сверхъестественное — серийный убийца всегда на шаг впереди лучших сыщиков. Тогда на помощь правосудию приходит отставной аналитик спецслужб доктор Джон Кленси. Его исключительная интуиция и интеллект могут помочь поймать убийцу, но вскоре Джон понимает — его соперник значительно превосходит его в способностях.

• В ролях: Энтони Хопкинс, Колин Фаррелл, Джеффри Дин Морган, Эбби Корниш, Мэтт Джералд, Ксандер Беркли, Джанин Тернер, Кенни Джонсон, Шарон Лоуренс, Отем Диал … »

Жанри Кіно shram.kiev.ua

Портал:Кінематограф — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до навігації
Перейти до пошуку

Тита́нік (англ. Titanic) — художній фільм-катастрофа 1997 року, знятий режисером Джеймсом Камероном. У фільмі показано загибель легендарного лайнера Титанік. Головні ролі зіграли Кейт Вінслет (Роза Дьюітт Б’юкейтер) та Леонардо ДіКапріо (Джек Доусон). Герої фільму, з різних соціальних верств, закохалися одне в одного на борту зловісного корабля, який здійснює свій рейс через Атлантичний океан 1912 року.

Прем’єра фільму в США відбулася 19 грудня 1997 року. Бюджет картини становив 200 мільйонів доларів США, рекордний для свого часу. Титанік встановив рекорд найкасовішого фільму за всю історію кінематографу, зібравши у світовому прокаті понад 1,8 мільярда доларів, і утримував його протягом 12 років, поки цей рекорд не було перевищено фантастичним фільмом Аватар (2009), який також зняв Камерон. Крім цього фільм очолював американський бокс-офіс 15 тижнів поспіль. Саундтрек до фільму написаний Джеймсом Горнером потрапив в число найбільш продаваних у світі альбомів, розійшовшись тиражем у понад 30 млн копій. Заголовна пісня фільму My Heart Will Go On у виконанні Селін Діон стала одним з найпопулярніших за всю історію музики, здобула численні нагороди та принесла світову славу Селін. 1998 року Титанік було висунуто на здобуття премії Оскар у 14 номінаціях, з яких він переміг у 11, зокрема Найкращий фільм та Найкращий режисер. Також картина отримала кілька нагород Золотий глобус, MTV Movie Awards, а саундтрек до фільму премії Ґреммі.

Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей з Кінематографії.

Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук«, що знаходится згори зліва, і натисніть кнопку «Перейти«. Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче.

У незавершених статтях про кінематограф ви знайдете чимало матеріалів, які потребують вашої уваги, коментарів і доробки. Просимо витратити Ваш дорогоцінний час на них.

Категорія Незавершені статті про акторів має чимало статей про кіноакторів. Більшість з них потребує доопрацювання.

Усього знайдено статей: 41696 (17 квітня 2020)

Фільмографія — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Фільмогра́фія (англ. filmography) — галузь знання, яка вивчає методи і принципи опису фільмів у довідникових працях. Фільмографія є допоміжної областю кінознавства та основою досліджень з питань кіномистецтва. До завдань фільмографії входять опис і формулювання теми фільму, короткий виклад його змісту та стисла ідейно-художня оцінка. До області фільмографії відноситься і систематизація даних про діяльність окремих виробничих організацій й усього кінематографа в цілому, а також систематизація фільмів за темами та жанрами^[1].

Фільмографія поділяється на анотовану, тематичну, хронологічну, за жанрами, поточної продукції та ін. Вона складається у формі довідників, покажчиків, оглядів.

• Анотована фільмографія складається із стислого визначення теми, жанру, викладення змісту, короткої оцінки художньо-ідейної якості твору, основних виробничих даних — назви, кіностудії або фірми, яка випустила фільм, метражу, кількості частин, дати виробництва і випуску на екран, складу знімальної групи, переліку акторів.

• Хронологічна фільмографія надає можливість простежити зростання виробництва кінострічок щорічно, розвиток кінематографа в цілому та роботу окремих кіностудій, етапи творчої діяльності творців фільмів.

• Тематична фільмографія є матеріалом для вивчення питань, пов’язаних із розробкою окремих тем у кіномистецтві.

• Миславський В. Н. Кінословник. Терміни, визначення, жаргонізми. — Х., 2007. — С. 125. — ISBN 966-8246-59-4.
• Л. Парфёнов ФИЛЬМОГРАФИЯ // Кинословарь. В 2 т. / гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1970. — Т. 2 : М — Я.— С. 757-758 (рос.)
• Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — С. 449-450.(рос.)

Бібліографія (фільмографічні видання)[ред. | ред. код]

• Советские художественные фильмы. Аннотированный каталог. тт.1-5, 1961-1997, М., «Искусство», «Нива России» ISBN 5-88289-005-5; ISBN 5-88289-006-3; ISBN 5-88289-009-8
• Анотований каталог фільмів Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка 1928-20118 / Р. Прокопенко, О. Кучерявий. — 2-е вид., випр. і допов. — К. : Плам Груп, 2011. — 632. іл. с.
• Є. Рудих, В. Костроменко (автори-упорядники). Анотований каталог фільмів, вироблених на Одеській кіностудії художніх фільмів та інших студіях і творчих об’єднаннях в Одесі у 1917-2004 роках / С. Тримбач (науковий редактор). — О. : Одеська кіностудія художніх фільмів, Одеське відділення Національної спілки кінематографістів України, 2004. — ISBN 966-7635-40-6.

Кінематограф — Вікіпедія

Кадр з першого голівудського кольорового фільму «Жертви моря», 1922 р.

Кінемато́граф (від грец. κινεμα, род. в. грец. κινεματος — рух та грец. γραφο — писати, зображати) — галузь культури та економіки, що об’єднує всі види професійної діяльності, пов’язаної з виробництвом, розповсюдженням, зберіганням та демонструванням фільмів, а також навчально-науковою роботою (див. кінознавство).

Значною частиною кінематографії є кіноіндустрія — галузь промисловості, що виготовляє кінофільми, спецефекти до них та анімацію. У багатьох країнах кіноіндустрія є важливою галуззю економіки. Виробництво кінофільмів зосереджено у кіностудіях. Готові фільми демонструються у кінотеатрах, по телебаченню, поширюються на носіях інформації для перегляду на домашній аудіо-відео техніці, зокрема на відеокасетах та відеодисках.

Словом кінематографія іноді позначають також:

У свою чергу кінематографію можуть називати кіномистецтво, кінематограф, зрідка сінематограф чи сінематографія (фр. cinématographe).

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Історія кіно.

Брати Люм’єр (Огюст ліворуч, Луї праворуч)

Механізми для виробництва штучно створених двомірних зображень у русі демонструвались ще у 1860-х. Це були такі прилади як зоотроп та праксіноскоп. Ці машини походили від простих оптичних приладів (як «магічні ліхтарі»), і могли показувати послідовність нерухомих картинок з достатньою швидкістю, щоб зображення на картинках здавались рухомими (таке явище зветься інертність зорового сприйняття). Зрозуміло, що зображення повинні були бути ретельно підібрані, аби досягти бажаного ефекту. Принципи цього стали основою для подальшого розвитку анімації.

З розвитком целулоїдної плівки для фотографій стало можливим захоплювати об’єкти у русі в реальному часі. Ранні версії технології вимагали від глядача дивитись у спеціальний прилад, щоб побачити картину. У 1880-х розвиток кінокамер дав змогу захоплювати і зберігати окремі зображення на одній плівці у рулоні. Це призвело до швидкого розвитку кінопроєктору, що освічував знятий і віддрукований фільм та переносив зображення на екран, створював кінопоказ для великої аудиторії. Ці рулони стали називатись «рухомі зображення», звідки і походить англійське слово «movie». Ранні фільми були статичними планами, що показували подію без монтажу чи інших кінематографічних прийомів.

Кіно було винятково образотворчим (візуальним) мистецтвом аж до кінця 1920-х, але ці прогресивні німі фільми посідали значне місце у тогочасній культурі. На початку 20-го століття у фільмах почала розроблятися оповідна структура. Окремі сцени почали об’єднуватися задля зв’язної розповіді. Сцени пізніше розбивались на різні кадри різних розмірів та точок зору. Інші прийоми (наприклад, рух камери) теж реалізувалися як ефективний спосіб розгортання сюжету. Щоб не тримати аудиторію в тиші, власники кінотеатрів наймали піаністів, орган чи цілий оркестр, щоб грати музику відповідно до настрою фільму у кожен конкретний момент. На початку 1920-х більшість фільмів виходили з вже підготовленим списком музичних композицій для цих цілей, або навіть з повним набором звукозаписів, що створювались для значних кінопродуктів.

Розвиток європейського кіно був перерваний початком Першої світової війни. У той час у США кіноіндустрія почала швидко розвиватись разом з появою Голівуду. Проте у 1920-х європейські кіномитці, такі як Сергій Ейзенштейн та Фрідріх Вільгельм Мурнау продовжували свою справу. У 1920-х нові технології дозволили кіновиробникам додавати до кожного фільму звукову доріжку з мовленням, музикою чи звуковими ефектами, що відповідали дії на екрані.

Наступним важливим кроком у розвитку кіно було введення кольору. Додавання звуку швидко замінило німі фільми і музикантів у кінотеатрах, а от колір був прийнятий більш поступово. Публіка відносно байдуже ставилась до кольорових фільмів. Проте з розвитком кольорових технологій вони стали такі ж доступні, як і чорно-білі, і після Другої світової війни дедалі більше фільмів знімались у кольорі. Цьому сприяла американська кіноіндустрія, що розглядала колір як необхідну складову для приваблення аудиторії у конкуренції з телебаченням, котре залишалось чорно-білим аж до середини 1960-х. Наприкінці 1960-х колір став нормою для всіх кіновиробників.

У 1950-х, 1960-х та 1970-х відбувались певні зміни у виробництві та стилі фільмів. Новий Голівуд, французька Нова хвиля, розвиток кіноосвіти та незалежних кіновиробників — все це найбільш сформувало кінопроцес другої половини 20-го століття. У 1990-х роках почали впроваджуватись цифрові технології, і у 21-му столітті вони вже стали нормою.

Довговічність кіно[ред. | ред. код]

Кіно існує більше століття, проте це не довго, якщо порівнювати з іншими видами мистецтва, такими як скульптура чи живопис. Більшість вірять, що кіно стане довготривалою формою мистецтва, оскільки кінокартини апелюють до різних людських почуттів.

За винятком соціальних норм і культурних відмінностей, все ще існує багато спільного між театральними п’єсами усіх часів і сьогоднішніми фільмами. Мелодрама про дівчину, яка кохає хлопця, але не може бути з ним з якихось причин, бойовик про героя, що протистоїть сильнішим ворогам, комедії про щоденне життя тощо. Це сюжети з традиційною канвою, що існували у книгах, п’єсах та інших видах мистецтва.

Причина існування кіно полягає в тому, що люди досі прагнуть пригод, захоплення, гумору, ризику та емоційних змін. Цивілізація розвивається і змінюється, принаймні у поверхневих особливостях, і тому прагнення постійного оновлення художніх засобів відповідає цим бажанням. Кіно забезпечує їм доступний і потужний шлях.

Розвиток кінотехнологій[ред. | ред. код]

Неекспонована кіноплівка складається з прозорого целулоїду, поліестру чи іншої пластичної основи, що покрита емульсією з вмістом світлочутливих хімічних речовин. Нітроцелюзоза була першим типом плівки, що використовувалась для запису рухомих зображень, але через легкозаймистість була замінена безпечнішими матеріалами. Визначення ширини плівки та формату зображення у рулоні мають багату історію, але сьогодні більшість комерційних фільмів все ще знімаються на 35-міліметровій плівці.

Спочатку кінофільм знімався на різних швидкостях з використанням камер з ручним обертанням. Пізніше швидкість для механічних камер та проєкторів була стандартизована — 16 кадрів за секунду, що було значно швидше за ручне обертання. Нова стандартна швидкість, 24 кадри за секунду, була введена одночасно з появою звуку. Удосконалення з кінця 19-го століття включають механізацію камер, що надають можливість запису на постійній швидкості, винахід чутливіших плівок та лінз, що дозволяють знімати у доволі тьмяних умовах, розвиток синхронного звуку, що дозволило записувати звук на тій же швидкості, що й відповідну дію. Звукова доріжка може бути записана окремо від зйомок фільму, але для реалістичних картин багато частин звукової доріжки записуються паралельно зі зйомками.

Нині фільм не обмежується лише рухомими зображеннями. Він може використовуватись для представлення поступової послідовності нерухомих зображень у вигляді слайд-шоу. Фільм також може включатись у мультимедіа-презентації, і часто має важливе значення як первинний історичний документ. Проте старі фільми мають певні проблеми у плані збереження, тому кіноіндустрія досліджує нові альтернативи. більшість фільмів на нітроцелюлозній основі були копійовані на надійніші сучасні плівки. Деякі студії зберігають три чорно-білих негативи, що піддаються червоному, зеленому та синьому фільтрам. Цифрові методи теж використовуються для зберігання та захисту фільмів. Збереження старих кіноплівок вимагає спільної роботи істориків кіно, архівістів та компаній, що зацікавлені у збереженні їхньої продукції для наступних поколінь (і, відповідно, для збільшення доходів).

Протягом останніх десятиліть деякі фільми записувались за технологією аналогового відео. Ця технологія використовувалась також у телевізійному виробництві. Поступово вкорінюються цифрові камери та проєктори. Ці досягнення можуть бути дуже вигідними для кіновиробництва, тому що монтаж й оцінка довжини фільму може бути здійснена раніше, ніж будуть оброблені плівки. Проте перехід на цифрові технології поступовий і станом на 2005 рік більшість кінофільмів все ще записуються на плівку.

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Кінознавство.

Теорія кіно намагається розробляти короткі, систематичні поняття, що застосовуються у дослідженні кінофільму як мистецтва. Класична теорія кіно забезпечує структурний каркас, який заповнюється традиційними питаннями технології, оповіді, кінематографічного коду, образу, жанру, суб’єктивності та авторства. Новіші аналізи породили психоаналітичну теорію кіно, структуралістську теорію кіно, феміністську теорію кіно та інші.

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Кінокритика.

Кінокритика — аналіз та оцінка фільмів. Загалом її можна розділити на наукову критику фільму вченими, та на журналістську критику, що з’являється у газетах та інших медіа.

Кінокритики працюють для газет, журналів, телерадіомовлення, електронних видань і переважно рецензують нові кінофільми. Як правило, вони лише раз дивляться фільм і мають лише день чи два для формулювання своєї оцінки. Попри це, критики мають значний вплив на фільми, особливо у комерційних жанрах — бойовиках, жахах, комедіях тощо. Виробники таких фільмів прагнуть, аби їхня продукція не піддавалась надто суворим оцінкам, бо це впливає на прибуток. Короткий огляд та детальніший опис фільму складають переважну більшість кінорецензій і мають великий вплив на людей, коли ті вирішують, який фільм подивитись. Для серйозних фільмів, переважна більшість яких драми, значення рецензій дуже важливе у комерційному плані. Погані огляди роблять фільм незрозумілим, залишають його в тіні і завдають фінансового збитку.

Вплив рецензента на фінансові збори від фільму є предметом дискусії. Дехто стверджує, що кіноіндустрія і маркетинг зараз такі потужні та впливові, що оглядачі не мають жодного впливу на них. Проте були випадки повних провалів потужно розрекламованих фільмів через негативні рецензії, як і випадки несподіваного успіху малобюджетних незалежних фільмів завдяки позитивній реакції критиків. Це може вказувати, що особливо сильна реакція критиків має певний вплив. Інші відмічають, що позитивна реакція на маловідомі фільми може викликати інтерес до них у глядачів. І навпаки, щодо деяких фільмів їхні виробники були настільки впевнені, що відмовлялись давати кінокритикам дозвіл на попередній перегляд, щоб тримати сюжет фільму у таємниці до прем’єри. Проте професійні критики навіть у таких випадках можуть передбачити, який результат матиме фільм після виходу на екрани. Вони спираються на інформацію про його авторів, процес зйомок тощо.

Дехто вимагає називати кінокритиків-журналістів кінооглядачами, а справжніми кінокритиками — науковців, котрі проводять більш глибокий аналіз фільму. Ця робота часто називається теорією кіно чи вивченням кіно. Такі критики намагаються зрозуміти з якою метою робиться фільм, як він робиться, і як він впливає на людей. Їхні дослідження публікуються переважно у наукових збірках та періодичних виданнях. Також вони співпрацюють з закладами вищої освіти.

Виробництво і показ кінофільмів стали приносити прибуток майже відразу, як були винайдені. Брати Люм’єр бачили, яким успішним став їхній винахід у Франції, тому стали подорожувати іншими країнами, показуючи фільми як для еліти, так і для мас. У кожній країні вони, як правило, додавали нові місцеві сцени до свого каталогу і дуже швидко знаходили місцевих антрепренерів у різних країнах Європи, що купували їхнє обладнання і фільми, займалися експортом та імпортом. «Пристрасть Обераммеґро» (1898) був найпершим комерційним фільмом в історії. За ним вийшло багато інших картин, і кінофільми стали окремою індустрією, що охопила увесь світ. Театри та компанії формувались спеціально з метою виробляти і розповсюджувати фільми, поступово сформувався культ кіноакторів, що ставали знаменитостями, незалежними від компаній. Вже у 1917-му році Чарлі Чаплін уклав контракт, за яким його річний прибуток становив мільйон доларів.

Нині переважна частина кіноіндустрії сформована навколо Голівуду у США. Інші регіональні центри існують у багатьох країнах світу, а індійська кіноіндустрія (переважно сформована навколо «Болівуду») щороку виробляє найбільшу кількість фільмів у світі. Також щороку виробляється більше десяти тисяч порнофільмів, щодо відношення яких до кіно тривають дискусії. Кошти, що вкладаються у виготовлення фільмів, змушують кіновиробництво зосереджуватись навколо кіностудій, проте процес розвитку кінообладнання робить його доступним і дозволяє розвиватись незалежним кіновиробникам.

Комерційна вигода — ключова рушійна сила індустрії через коштовність кіновиробництва. Досі більшість кіновиробників намагаються створювати проєкти, що зацікавлять якнайширшу аудиторію. Нагорода Американської кіноакадемії (також відома як «Оскар»), найзначніша кінонагорода у США. Вона забезпечує визнання фільмам, начебто відповідно до їхньої художньої цінності. Також фільми почали використовуватись у освіті, замість (або додатково) лекцій та підручників.

Виробництво кіно[ред. | ред. код]

Стадії кіновиробництва[ред. | ред. код]

Знімання фільму передбачає певну команду людей, що необхідні протягом кіновиробництва. Багато голівудських пригодницьких фільмів вимагають комп’ютерної генерації образів (CGI), що створюються багатьма 3D-дизайнерами об’єктів та сцен, аніматорами, композиторами. Проте малобюджетний незалежний фільм може бути створений невеликою групою людей, що отримують мінімальну платню. Кіновиробництво існує у всьому світі, воно використовує різні технології, стилі дії та жанри, і фінансується за різними схемами — від державного замовлення у Китаї до орієнтованої на прибуток американської студійної системи.

Типовий голівудський цикл виробництва фільму складається з п’яти основних стадій:

• Розробка
• Довиробнича підготовка (препродакшн)
• Виробництво (продакшн)
• Пост-виробництво (постпродакшн)
• Розповсюдження (дистрибуція)

Цей виробничий цикл традиційно займає три роки. Першій рік ведеться розробка, другий підготовка і виробництво. На третьому році відбувається пост-виробництво та розповсюдження.

Кінокоманда[ред. | ред. код]

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Кінокоманда.

Кінокоманда (film crew) — група людей, що найняті кінокомпанією для виробництва фільму. Кінокоманда розглядається окремо від складу фільму — акторів, що з’являються перед камерою або озвучують персонажів фільму.

Анімація[ред. | ред. код]

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Анімація.

Анімація — технологія, за якої кожен кадр фільму виготовляється окремо. Це може бути автоматично генерована комп’ютерна графіка, фото намальованих зображень, або коли ряд незначних змін у моделі фотографує спеціальна анімаційна камера. Коли кадри об’єднуються і остаточний фільм переглядається зі швидкістю 16 кадрів за секунду або більше виникає ілюзія безперервного руху (тобто інерція зорового сприйняття). Створення такого фільму вкрай трудомістке, важке і одноманітне, хоча розвиток комп’ютерної анімації значно прискорив цей процес.

Графічні файли у форматах GIF, MNG, SVG та «флеш» (Flash) дозволяють переглядати анімацію на комп’ютері або через Інтернет.

Оскільки анімація дуже тривала у виробництві і часто дуже коштовна, більшість анімації для телебачення та кінофільмів створюють професійні анімаційні студії. Незалежна анімація — невеликі незалежні анімаційні студії, що іноді складаються з однієї особи. Проте багато незалежних виробників анімації увійшли до професійної анімаційної індустрії.

Обмежена анімація — шлях пришвидшити виробництво і зменшити вартість фільму шляхом використання ключових кадрів у процесі анімації. Цей метод був вперше використаний студією «ЮПА» і популяризований студією «Ганна-Барбера». Він став використовуватись у інших студіях, коли мультфільми перейшли з екранів кінотеатрів на телеекрани.

Кінопоказ[ред. | ред. код]

Після виготовлення фільму, його, як правило, показують глядачам у кінотеатрі. Перший театр спроєктований винятково для кінофільмів був відкритий у Пітсбурзі (штат Пенсильванія) у 1905 році. Тисячі подібних театрів були збудовані або переобладнані протягом кількох наступних років. У США такі театри називались нікелдеони, оскільки вхід коштував нікел — п’ять центів.

Зазвичай кінопоказ складався з одного фільму. Бували подвійні покази, що складалися з високоякісної «картини А» взятої на прокат незалежним театром за одночасну плату, та «картини Б» нижчої якості, яка бралась у прокат за відсоток від зборів. Нині кінопоказ починається не з самого фільму, а з оглядів фільмів, що невдовзі вийдуть на екрани. Ці огляди називаються трейлерами. Також у деяких кінотеатрах фільму може передувати реклама.

З самого початку фільми виготовлялись тільки для показу в кінотеатрах. Розвиток телебачення дозволив показувати фільм значно більшій аудиторії, але й прибутки були менші, тому фільм показувався по телебаченню вже після прокату у кінотеатрах. Технології запису з часом дозволили споживачам брати у прокат чи купувати копії фільми на відеокасетах або ді-ві-ді (чи на старіших форматах відеодисків — лазерних дисках, VCD, SelectaVision). З розвитком Інтернету стали можливі завантаження фільмів, що стало ще одним джерелом доходів для компаній. Щоправда це приносить і збитки через піратство та у зв’язку з розвитком файлообмінних мереж, до яких майже неможливо застосувати закон про авторське право. Нині багато фільмів виготовляються для цих спеціальних цілей — телефільми та відеофільми. Часто вважається, що такі фільми нижчої якості у порівнянні з театральними версіями. І справді, більшість фільмів, чиє виробництво припинялось їхніми власними студіями, належать до цих ринків.

У середньому кінотеатр сплачує близько 55 % з продажів квитків кіностудії, як плату за прокат. Справжній відсоток вищий за цей у перші дні прокату, а потім поступово знижується для того, щоб стимулювати кінотеатри утримувати фільми у прокаті довше. Проте більшість комерційний фільмів йдуть у прокаті не більше восьми тижнів. Кілька фільмів щороку ігнорують це правило, бо їх покази стартують лише у кількох кінотеатрах. Відповідно до дослідження 2000-го року (ABN AMRO) близько 26 % прибутків голівудських студій складали надходження від продажу квитків у кінотеатрах; 46 % — від продаж відеокасет та ді-ві-ді; 28 % — від телебачення (загального, кабельного та платного).

Кіновиробництво також відбувається і за межами студійної системи голівудського типу і, як правило, називається незалежним кіновиробництвом.

Незалежний фільм («фільм інді») — фільм, що створений без фінансування чи розповсюдження відомої кіностудії. Творчі, бізнесові та технологічні причини разом спричинили зростання незалежного кіновиробництва наприкінці 20-го і на початку 21-го століття.

У творчому аспекті стало все важче схилити студію для зйомок експериментального фільму. Експериментальні елементи у змісті та формі — подразники для великих студій.

У бізнесовому аспекті коштовність високобюджетних фільмів призводила до консервативних тенденцій у виборі команди і акторського складу. Проблема поглибилась переходом до співфінансування. Більше 2/3 фільмів, що випустила студія «Ворнер Броз.» у 2000-му році, фінансувалися з різних джерел, а у 1987-му році таких було лише 10 %. Режисер-початківець майже ніколи не отримує можливості зняти фільм у відомій студії, якщо він не має чималого досвіду у виробництві кіно чи у телебаченні. Також вкрай рідко виходять фільми з невідомими акторами у головних ролях.

До появи цифрових альтернатив вартість професійного кінообладнання також була бар’єром у можливості виготовлення чи зйомок у традиційному студійному фільмі. Вартість 35-міліметрового плівки випереджала інфляцію — у 2002 році вартість негативів зросла на 23 % відсотки. Фільм вимагає дорогого освітлення та засобів пост-виробництва.

Але поява відеокамер для масового споживача у 1985-му році і прихід високоякісного цифрового відео на початку 1990-х значно зменшило вищезгаданий бар’єр у кіновиробництві. Вартість виробництва і пост-виробництво значно зменшилась. Сьогодні технічні засоби і програмне забезпечення для пост-виробництва можуть бути встановлені на будь-який домашній комп’ютер. Такі технології як Ді-Ві-Ді (DVD), програмне забезпечення як «Adobe Premiere Pro», «Final Cut Pro», «Final Cut Express», «iMovie» роблять кіновиробництво відносно недорогим.

Введення технологій цифрового відео (DV) означало, що кіновиробництво стало демократичнішим. Виробник може, у принципі, зняти фільм, зробити монтаж, записати звук та музику, і створити остаточний варіант на домашньому комп’ютері. Проте, хоч засоби виробництва стали доступнішими, але фінансування, розповсюдження та маркетинг вкрай важко здійснюється за межами традиційної системи. Більшість незалежних кіновиробників вимушені з’являтись на кінофестивалях, щоб їхні фільми були помічені і їх можна було продати для розповсюдження.

• Іванов С. П. Найважливіше з мистецтв. — К., 1969
• Іванов С. П. Кіно. Політика. Політичний фільм. — К., 1980
• Час і простір у кінематографі / Зубавіна І. Б. ІПСМ АМУ. — К.: Щек, 2008. — 447 с.
• Екранна культура: Засоби моделювання художньої реальності / Зубавіна І. Б. ІПСМ АМУ. — К.: Інтертехнологія, 2006. — 272 с.: іл.

• Кіно як синтез мистецтв: звук і музика… : монографія / В. В. Демещенко. – Київ : НАКККіМ, 2012. – 336 с. – ISBN 966-452-114-4.

Примеры и определение жанра

Определение жанра

Жанр означает вид искусства, литературы или музыки, характеризующийся определенной формой, содержанием и стилем. Например, в литературе четыре основных жанра: поэзия, драма, художественная литература и научно-популярная литература. У всех этих жанров есть свои особенности и функции, которые отличают их друг от друга. Следовательно, со стороны читателей необходимо знать, какую категорию жанра они читают, чтобы понять сообщение, которое оно передает, поскольку у них могут быть определенные ожидания до рассматриваемого чтения.

Типы жанров

В литературе есть пять типов жанров, в том числе:

Поэзия

Поэзия — первый крупный литературный жанр. Все типы поэзии обладают определенными характеристиками. Фактически, поэзия — это форма текста, которая следует метру и ритму, с каждой строкой и слогом. Он также подразделяется на разные жанры, такие как эпическая поэма, повествовательная, романтическая, драматическая и лирическая. Драматическая поэзия включает мелодраму, трагедию и комедию, в то время как другие стихотворения включают оду, сонет, элегию, балладу, песню и эпос.

Популярные примеры эпических поэм: Потерянный рай Джона Мильтона , Илиада и Одиссея , Гомер . Примеры романтических стихов: Red Red Rose Роберта Бернса . Все эти поэтические формы имеют общие особенности, например, они не следуют за абзацами или предложениями; вместо этого они используют строфы и строчки. Некоторые формы следуют очень строгим правилам длины и количества строф и строк, например, вилланелла, сонет и хайку.Другие могут иметь произвольную форму, например, Feelings, Now , Кэтрин Форман, в которой отсутствует какой-либо обычный размер и схема рифм. Кроме того, поэзия часто использует образный язык, такой как метафора, сравнение, звукоподражание, гипербола и аллитерация, чтобы создать усиленный эффект.

Драма

Драма — это форма текста, которая исполняется перед аудиторией. Это еще называют спектаклем. Его письменный текст содержит диалоги и сценические указания. В этом жанре есть и другие категории, такие как комедия, трагедия и трагикомедия.Уильям Шекспир известен как отец английской драмы. Его известные пьесы: Укрощение строптивой , Ромео и Джульетта и Гамлет . Пионерами в этой области были греческих драматургов, таких как шедевр Софокла Царь Эдип , и Антигона, , в то время как современные драмы включают Смерть коммивояжера Артура Миллера.

Проза

Этот тип письменного текста отличается от поэзии тем, что он состоит из полных предложений, организованных в абзацы.В отличие от поэзии, проза фокусируется на персонажах и сюжете, а не на звуках. Он включает в себя рассказы и романы, а его поджанры — художественная и научная литература. Проза далее подразделяется на эссе, речи, проповеди и интерпретации.

Художественная литература

Художественная литература делится на три категории: реалистичные, нереалистичные и полу-фантастические. Обычно художественные произведения не являются реальными, и поэтому авторы могут использовать сложный образный язык, чтобы затронуть воображение читателей. В отличие от поэзии, он более структурирован, следует правильной грамматике и правильной механике.Художественное произведение может включать в себя фантастические и воображаемые идеи из повседневной жизни. Он включает в себя некоторые важные элементы, такие как сюжет, экспозиция, предзнаменование, восходящее действие, кульминация, падающее действие и разрешение. Популярные примеры литературной фантастики: Роман Джеймса Джойса Портрет художника в молодости , Рассказ Чарльза Диккенса о T wo Города , Гордость и предубеждение Джейн Остин , и «Убить пересмешника» Харпера Ли .

Научная литература

Научная литература — обширная категория, в которой также есть поджанры; он может быть творческим, как личное эссе, или фактическим, как научная статья. Однако он может также использовать образный язык, в отличие от поэзии или художественной литературы. Иногда документальная литература может рассказывать историю, например автобиографию, а иногда может передавать информацию читателям.

Другие примеры научно-популярной литературы включают биографии, дневники, мемуары, журналы, фантазии, тайны и романсы. Популярным примером жанра научной литературы является знаменитая книга Майкла Поллана « Дилемма всеядного: естественная история четырех приемов пищи» , в которой рассказывается о пищевых привычках американцев.

Функция жанра

У разных жанров разные роли. Например, художественная литература и драматические жанры помогают студентам и писателям учиться и совершенствовать свои коммуникативные навыки. Поэтический жанр, напротив, усиливает воображение и эмоциональную мощь читателей. Художественные тексты и эссе помогают читателям развить аналитические и убедительные способности. Однако основная функция жанра — установить кодекс поведения между писателями и аудиторией и держать читателей в курсе обсуждаемых тем или представленных тем.

.

Жанр — Википедия

Dieser Artikel behandelt den Genre-Begriff der Kunstwissenschaften; zur Genre der Darstellung von Alltagsszenen, siehe Genremalerei; zum Versicherungskonzern, siehe Gen Re.

Dieser Artikel oder Abschnitt bedarf einer Überarbeitung. Näheres sollte auf der Diskussionsseite angegeben sein. Bitte hilf mit, ihn zu verbessern, und entferne anschließend diese Markierung.

Unter dem Begriff Genre ( anhören ^{? / I} ; französisch für «Gattung», Mehrzahl: Genres) versteht man eine Ausprägung oder Klassifikation, mit der derchie und dell’ausprägungen] aber auch journalistische Darstellungsformen, nach dem räumlichen und zeitlichen Bezug des künstlerischen oder anders gearteten Inhalts eingeteilt werden.

Жанр, Гаттунг, Стиль и Эпоха [Bearbeiten | Quelltext Bearbeiten]

Gattung bezieht sich auf das Ausdrucksmedium, Stil auf die Formensprache, Epoche auf die räumlich-zeitliche Zuordnung, und Genre auf den thematisch-motivischen Inhalst der Kunst.

• Die Gattungen der Kunst (Bildende Kunst, darstellende Kunst, Musik, Literatur) bilden ihre typischen und eigenständigen Genres aus, so etwa Stillleben der Malerei, symphonische Dichtungs der. Вестерн им. Фильм.Viele Genres ziehen sich aber durch verschiedene Gattungen, etwa Krimi als Literatur, Film oder Hörspiel, Science-Fiction as Literatur, Film, und bildende Kunst ( Space Art ), so Dadaismus und in Literatur und Schaus Weiter.
• In einem Genre existieren verschiedene Stile , die stark von der jeweiligen Gattung beeinflusst sind und die Eigenschaften Individualueller Künstler zeigen. Umgekehrt sind für Stilrichtungen oder einzelne Künstler gewisse Genres stiltypisch.
• Genres ziehen sich durch viele Epochen der Kunst , wie die Landschaftsmalerei , oder sie bleiben für eine Epoche typisch, wie das Heldenepos , oder sie bleiben von den Epochen weitgehend unberührt .

Поджанр [Bearbeiten | Quelltext Bearbeiten]

Oftmals werden Genres weiter specifiziert in Subgenres («Untergenres», lateinisch sub «unter»). Dies führt häufig zu weitreichenden Verästelungen:

Malerei [Bearbeiten | Quelltext Bearbeiten]

Eine Hierarchie der Genres oder Gattungen der Malerei (Genrehierarchie) wurde im Jahr 1667 vom französischen Architekten und Historiographen André Félibien aufgestellt.Diese berücksichtigte den Schwierigkeitsgrad der Ausführung und blieb in Frankreich bis zum Ende des Ancien Régimes eine wichtige Komponente in der Ausbildung und Bewertung der Studenten der Académie royale des beaux-arts. Nach Félibien waren die Genres vom «nobelsten» bis zum «einfachsten» folgendermaßen geordnet (в Кламмерне: die entsprechende Bildgattung):

Der Historienmalerei zugeordnet werden sämtliche Themenkreise der Geschichte (Geschichte der Mythologie, des Altertums, des Christentums und anderer Religionen, Geschichte des Mittelalters und der Neuzeit) sowie des Mittelalters und der Neuzeit) sowie Die Mittelalters und der Neuzeit sowie diere Motellleleniselischer Limer.

Фотография [Bearbeiten | Quelltext Bearbeiten]

Den Begriff des Genres gibt es in der klassischen Literaturwissenschaft nicht, man spricht dort von Literaturgattungen. Grundsätzlich unterscheidet man neben Sachtexten drei Hauptgattungen der schöngeistigen Literatur: Epik, Dramatik und Lyrik. In den Medienwissenschaften unterscheidet man in der Literatur auch Genres, in der Belletristik z. B. Fantasyliteratur, Historischen Roman, Krimi oder Horrorliteratur. Weitgehend durch die Stile und Topoi eines Genres bestimmte Literatur wird eher abwertend auch als «Genreliteratur» bezeichnet.In der Sachliteratur etwa Reportage, populärwissenschaftliche Literatur oder Fachbuch. Diese Einordnungen richten sich nicht allein nach literarischen Kriterien, sondern auch Marktgesichtspunkten, Lesergruppen und Konsumgewohnheiten. Жанры драматического искусства в театре на бульваре, в студийном театре или в театре музыки и в театре Йенен дер Дарстелленден Кюнсте; in der Lyrik lassen sich etwa Gelegenheitsdichtung, Liederbücher und Anthologien unterscheiden.

Im Literaturmarketing und in der Verlagsbranche Versteht man unter Genreliteratur Werke von Autoren, die sich auf ein bestimmtes Genre spezialisiert haben, um die Bedürfnisse einer best, relativ eng beginzten Interessentengruppei. ^[2]

Für die europäische Musik sind unter Formenlehre (Musik) und Gattung (Musik) Einzelheiten aufgeführt. Auch die Musik и Kulturkreise kann entsprechend gegliedert werden (z. B. für die афро-американская музыка блюз, джаз, госпел или ритм и блюз).

Für eine Liste von Musikgenres siehe auch die Kategorieseite Musikgenre.

Театр [Bearbeiten | Quelltext Bearbeiten]

In der Welt des Theaters gibt es zum Beispiel folgende Theatergenres:

Фильм [Bearbeiten | Quelltext Bearbeiten]

Bei Filmen gibt es eine Vielzahl von Genres, die sich weitgehend mit Genres der Literatur Decken (Крими, Ужасы, Научная фантастика, Эротика, Сатира).Hier nur einige Beispiele:

Hörspiel [Bearbeiten | Quelltext Bearbeiten]

Auch das Hörspiel hat eine Vielzahl von Genres entwickelt, u. а .:

• Kriminalhörspiel
• Kinderhörspiel
• Dokumentarhörspiel
• Originalton-Hörspiel

Das Radio-Feature gilt, obwohl mit dem Dokumentar- und O-Ton-Hörspiel verwandt, als eigenständige Funkgattung.

Journalistik [Bearbeiten | Quelltext Bearbeiten]

Im Journalismus spricht man heute von Darstellungsformen.Die Journalistik der DDR hatte eine ausgefeilte Genre-Theorie der journalistischen Entwickelt. Sie unterschied nach dem Vorbild der sowjetischen Journalistik nach

• Informatorischen Mitteilungsweisen / Жанры
• Analytischen Mitteilungsweisen / Жанры
• Bildhaft конкретный Mitteilungsweisen / Жанры

Компьютер и видео [Bearbeiten | Quelltext Bearbeiten]

Abweichend von Literatur und Film werden Computerspiele anhand der Spielmechanik — und nicht tematisch — Verschiedenen Genres zugeordnet.Unter Genre (Computerspiele) werden sie mit ihren Mischformen vorgestellt. Einige Beispiele sind:

Textilindustrie [Bearbeiten | Quelltext Bearbeiten]

Zu den Genres der Bekleidungshersteller siehe Genre (Textilindustrie).

• Красный. d. Нагрудник. Inst .: Meyers kleines Lexikon. Kunst. Bibliographisches Institut, Mannheim 1986, ISBN 3-411-02655-3.

Викисловарь: Genre — Bedeutungserklärungen, Wortherkunft, Synonyme, Übersetzungen

• MusicMap: Genealogie und Geschichte populärer Musikgenres vom Ursprung bis zur Gegenwart (1870-2016).

1. ↑ Жанр (Кунст) | Bedeutung, Übersicht und Beispiele. Абгеруфен до 31 июля 2019 г.
2. ↑ Internetseite Literaturjornal , abgerufen am 13. März 2016.

.

Жанр — Википедия

En жанр (svenskt uttal / aŋer / av franska, genre / ̃ʀ /, «sort» eller «typ») är en inriktning eller underordning av en konstform. Begreppet används för att kategorisera uttryckssätt inom olika konstformer.

Ordet genre är ett lån из рода latinets, klass, släkte, börd, kön. Det ställs inom estetiken ofta som motsats to originalitet. Fransmannen Roland Barthes lanserade en alternativ benämning: formspråk .till vilket han hänförde form som är bunden av klass, tid, med mera.

Definitionerna avgreppet genre har mångfaldigats sedan antiken. Прослушайте эту классическую синтаксическую систему, сом Framträder и Aristoteles Om diktkonsten med flera verk, är genrerna generiska klassifikationssystem , i vilket en konstform indelas i underordningar. Dessa underordningar kännetecknas även av olika normer i såväl образуют сом innehåll. Седан 1700-литровый с альтернативным определением презентаторов, создан для всего, что связано с жанром, в том числе и с возможностью просмотра от варандры.

En annan definition som förespråkas av E.D. Hirsch är att genrerna är typer , det vill säga att de olika verken i en genre kan uppvisa särdrag, men att de ändå идентифицирует геном deras likhet med andra verk i genren. Liknande definitioner förekom под renässansen i Italien, där de Definierades som arter; senare har det av soft annat Bennison Gray föreslagits att arterna är inordnade i släkten, detta i likhet med den naturvetenskapliga taxonomin (se Linnés Sexualsystem), och ytterligare andra att genrer ska fötdrstås som släktskap, atttaDen senare teorin förespråkas av Ludwig Wittgenstein, och är en vidareutveckling av Hegels genreteori som utgår from den naturliga ordningen och konstens väsen.

Vissa forskare under början av 1900-талет вар критиска mot genrebegreppet; dit hör Benedetto Croce som menar att de är «pseudonormativa». Аластер Фаулер определил жанр на каком-то традиционном языке, «en sekvens av påverkan och imitation och nedärvda koder som förbinder verk». Genrer förändras, Menar Fowler, varför de inte kan beskrivas alltför ingående utan en Historisk betraktelse, då de samtidigt är en del av det kulturella arvet.

Genrer inom litteratur [редигера | redigera wikitext]

Litteraturvetenskapen och poetiken delar Traditionalellt upp litteraturen i tre huvudgenrer: lyrik, epik och dramatik. Нарративная конституционная, в начинающемся фильме, после того, как информативно и комедия и трагедия; ursprungligen var dessa undergenrer av dramat. Andra undergenrer har sedan uppkommit inom de narrativa konstarterna, såsom skräcklitteratur eller romantik.

De litterära genrerna kan ta sin utgångspunkt i innehåll (декаре, kärleksroman, herderoman), i form (экспериментальный роман, brevroman), stil (магический реализм, юмор), målgrupp (barnbok, ungdomshovlörman), , verklighetsförankring (никельроман, историск роман), syfte (идероман, андерхолнингслиттератур), med mera.

Седан 1800-литровый с стильным дизайном и фоном и сакпроса по всему миру. ^[1] Därigenom har en övergripande genreindelning uppkommit mellan å ena sidan facklitteratur eller sakprosa och å andra sidan skönlitteratur. ^[1]

Genrer inom bildkonsten [redigera | redigera wikitext]

Inom bildkonsten upstår ofta missförstånd dågrepp som «genrebild» or «genremåleri» inte har likartad betydelse med ordet «жанр».

• Med genre avses en viss motivtyp, сом до, например, landskapsmåleri, porträtt eller stilleben.
• Я саммансет с жанрами , жанров , жанров , жанров человек на фотографии с мотивами из вардагслайвет. ^{[2] [3]}

Общие сведения [редидеры | redigera wikitext]

Även inom datorspel delas spel ofta in i genrer. Speltyperna kan till excepel vara Strategi, förstapersonskjutare eller arkad.Nedan följer en ett urval av genrer inom datorspel.

Andra områden [редигера | redigera wikitext]

Andra områden där genrebegrepp används är TV-serier och musik, m.m. Смотрите фильмы в жанрах или музыкальных жанрах.

• Аластер Фаулер, «Genrebegrepp», övers. Микаэль Аскандер и Мари Якобссон, i Genreteori красный. Eva Haettner Aurelius och Thomas Götselius (Lund 1997) ориг. «Понятия жанра» и видов литературы. Введение в теорию жанров и режимов (Кембридж, 1982)
• SAOB

Примечание [редигера | redigera wikitext]

1. ^ [ a b ] Йохан Л. Svenska Akademiens ordbok: Genrebild (Tryckår 1928) , se även genremålare

.

ЖАНР | 영어 발음

Ваш браузер не поддерживает аудио в формате HTML5

Великобритания

영국 영어 로 жанр 발음

Ваш браузер не поддерживает аудио в формате HTML5

нас

미국 영어 로 жанр 발음

Ваш браузер не поддерживает аудио в формате HTML5

Великобритания

영국 영어 로 жанр 발음

Ваш браузер не поддерживает аудио в формате HTML5

нас

미국 영어 로 жанр 발음

.