Йдемо в кінотеатр у будні дні: які фільми варто подивитися цього тижня | Розваги
Так званий «карантин вихідного дня» болісно б’є по розважальній галузі українського бізнесу, зокрема по кінотеатрах, які збирали більшу частину коштів у вихідні і тепер можуть закритись.
LIGA.net вирішила допомогти бізнесу і безкоштовно рекламує фільми в кінотеатрах.
Зрештою, навіть якщо у вас немає часу, ви можете просто купити квиток і навіть не приходити, але ви допоможете кінотеатрам пережити складні часи.
Тож час ходити у кіно в будні! Але куди і на що піти цього тижня?
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ. Нагадуємо про потребу дотримуватись правил безпеки і особистої гігієни під час відвідування кінотеатрів: носіть маски і тримайте дистанцію. Не пересаджуйтесь на «вільні місця», які ви не купували. Вільні місця між глядачами – необхідність. Недотримання правил може призвезти до закриття кінотеатрів як таких.
«Відьми» / The Witches
Країна: США
Режисер: Роберт Земекіс
У ролях: Енн Гетевей, Октавія Спенсер, Стенлі Туччі, Кріс Рок
Фентезійно-комедійна, візуально інноваційна стрічка про маленького сироту Люка, який приїхав жити до своєї бабусі у містечко Демополіс, у штаті Алабама.
Одного разу в магазині Люк зустрічає відьму, яка запропонувала йому цукерку. Хлопчик дуже злякався і бабуся вирішила поїхати з ним з міста до курортного готелю, де працює її кузен.
Саме в цьому готелі Верховна Відьма збирає коліжанок з усього світу, щоб втілити свої підступні плани.
ЦЕЙ ФІЛЬМ МОЖНА ПОДИВИТИСЬ ПОРУЧ. КУПУЙТЕ КВИТОК:
Планета Кіно, Баттерфляй, Multiplex, Оскар, Лінія кіно, KINOMAN, Wizoria, Boomer, Жовтень, Київська Русь
«Атлантида»
Країна: Україна
Режисер: Валентин Васянович
Студія: Garmata Film, Limelite
У ролях: Андрій Римарук, Людмила Білека, Василь Антоняк, Лілі Хайд, Ігор Титарчук, Сергій Комішон, Віталій Сударков, Катерина Поправка
Фільм розповідає про життя Донбасу після перемоги України у війні з Росією і повернення окупованих територій – в 2025-му році, «через рік після закінчення війни».
Територія визнана непридатною для проживання, навколишнє середовище настільки спустошене, що зміни здаються неможливими.
Ролі зіграли лише непрофесійні актори – ветерани АТО, волонтери, солдати Збройних сил України.
Фільм переміг на Венеційському кінофестивалі у програмі Orizzonti.
Огляд «Антантиди» можна почитати тут.
ЦЕЙ ФІЛЬМ МОЖНА ПОДИВИТИСЬ ПОРУЧ. КУПУЙТЕ КВИТОК:
Планета Кіно, Multiplex, Оскар, Лінія кіно, KINOMAN, Wizoria, Cinema Citi, Boomer, Жовтень, Київська Русь
«Академія монстрів» / Cranston Academy: Monster Zone
Країна: Мексика
Режисер: Леопольдо Агіляр
Підліток Денні – юний геній, і тому йому не вдається знайти спільну мову ні з однолітками, ні з вчителями.
Але коли він потрапляє у школу для обдарованих дітей, все змінюється. Хлопчик випадково відкриває портал у світ монстрів, і тепер від Денні та його нових друзів залежить порятунок школи.
ЦЕЙ ФІЛЬМ МОЖНА ПОДИВИТИСЬ ПОРУЧ. КУПУЙТЕ КВИТОК:
Планета Кіно, Баттерфляй, Multiplex, Оскар, Лінія кіно, KINOMAN, Wizoria, Boomer, Cinema Citi, Жовтень, Київська Русь
«НаркоМАМА» / La Daronne
Країна: Франція
Режисер: Жан-Поль Саломе
У ролях: Ізабель Юппер, Іпполіт Жирардо, Фаріда Ушані, Ліліан Роверлит Жирардо, Фарида Ушани, Лилиан Ровер, Ирис Бри
Кримінальна комедія знята за однойменним романом Аннелор Кайєр, що 2017 році здобув престижну літературну нагороду за найкращий детективний роман.
Головна героїня багато років працювала у поліції арабсько-французьким перекладачем. Одного разу їй стає відомо про велику партію наркотиків.
Спокуса змінити життя надто велика – вона перетворюється на НаркоМаму і будує свою імперію.
ЦЕЙ ФІЛЬМ МОЖНА ПОДИВИТИСЬ ПОРУЧ. КУПУЙТЕ КВИТОК:
Планета Кіно, Баттерфляй, Multiplex, Оскар, Лінія кіно, KINOMAN, Wizoria, Boomer, Cinema Citi, Жовтень
«Химери» / Freaky
Країна: США
Режисер: Крістофер Лендон
У ролях: Кетрін Ньютон, Вінс Вон, Алан Рак, Кеті Фіннеран
Молодіжний хорор. Давній кинджал провокує обмін тілами: сором’язлива старшокласниця прокидається у тілі безжального маніяка, а жорстоке чудовисько стає тендітною дівчиною.
Усі підліткові проблеми – ніщо перед новою реальністю.
ЦЕЙ ФІЛЬМ МОЖНА ПОДИВИТИСЬ ПОРУЧ. КУПУЙТЕ КВИТОК:
Планета Кіно, Оскар, Лінія кіно, KINOMAN, Wizoria, Boomer, Cinema Citi, Київська Русь
«Тенет» / TENET
Країна: Великобританія
Режисер: Крістофер Нолан
У ролях: Джон Девід Вашингтон, Роберт Паттінсон, Елізабет Дебікі, Аарон Тейлор-Джонсон, Кеннет Брана
Озброєний словом Тенет головний герой бореться за виживання усього світу.
Він подорожує оповитим сутінками світом міжнародного шпигунства з місією, яка розгорнеться за межами реального часу. Це не подорож крізь час. Це інверсія.
ЦЕЙ ФІЛЬМ МОЖНА ПОДИВИТИСЬ ПОРУЧ. КУПУЙТЕ КВИТОК:
Планета Кіно, Оскар, KINOMAN, Wizoria, Cinema Citi, Супутник
youtube.com/embed/kh3aOe7NtmQ» frameborder=»0″ allow=»accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture» allowfullscreen=»allowfullscreen»/>
«Мій сусід Тоторо» / Tonari no Totoro
Країна: Японія
Режисер: Хаяо Міядзакі
Професор Токійського університету Кусакабе Тацуо і його дві доньки — Сацукі та Мей — переїхали до японського села, щоб бути ближче до шпиталю, де перебуває їхня мати Ясуко.
Новий дім Кусакабе — старий занедбаний будинок біля японського святилища. Сацукі та Мей виявляють у своєму домі та у лісі дивних істот.
ЦЕЙ ФІЛЬМ МОЖНА ПОДИВИТИСЬ ПОРУЧ. КУПУЙТЕ КВИТОК:
Жовтень
«Гренландія» / Greenland
Країна: США
Режисер: Рік Роман В
Актори: Джерард Батлер, Морена Баккарін, Брендон Куїнн, Скотт Гленн, Девід Денман
Величезна комета мчить до Землі і загрожує знищити планету.
Єдине безпечне місце – бункер в далекій Гренландії. Джон, його дружина та їхній син відправляються в небезпечну подорож, яка ускладнюється панікою збожеволілих людей.
ЦЕЙ ФІЛЬМ МОЖНА ПОДИВИТИСЬ ПОРУЧ. КУПУЙТЕ КВИТОК:
Планета Кіно, Оскар, Multiplex, KINOMAN, Wizoria, Cinema Citi, Супутник
«Джокер» / Joker
Країна: США
Режисер: Тодд Філліпс
У ролях: Хоакін Фенікс, Роберт Де Ніро, Зазі Бітц, Шей Вігем
Події розгортаються у Готем-сіті. Комік Артур Флек розчарувався у своїй професії.
Незатребуваність його таланту та відсутність любові від глядачів зіграли злий жарт. Артур перетворюється на Джокера та починає вбивати людей.
ЦЕЙ ФІЛЬМ МОЖНА ПОДИВИТИСЬ ПОРУЧ. КУПУЙТЕ КВИТОК:
Планета Кіно, Multiplex, Оскар, KINOMAN, Wizoria, Cinema Citi, Boomer, Супутник
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
5 документальних фільмів, що варто подивитися – Освіта.UA
Освіта.ua рекомендує до перегляду кілька яскравих творів сучасного українського документального кіно |
Редакція Освіта.ua склала короткий список українських документальних фільмів, які варто переглянути вчителю й доречно обговорити з учнями. Кожен із цих фільмів зачіпає важливі етапи української історії та болючі проблеми нашого сьогодення.
«Живі»
Режисер Сергій Буковський, 2008.
Герої фільму були дітьми, коли в їхніх батьків відібрали все. Голодомор 1932–33 років забрав життя мільйонів українців. То була трагедія народу, що жив і працював
на найродючіший у світі землі. Про це знали у світі й надсилали повідомлення своїм урядам дипломати, писав про це молодий британський журналіст Гарет Джонс, життя якого обірвалося несподівано і трагічно.
Історико-документальна картина поєднала дві сюжетні лінії. Перша — це свідчення майже трьох десятків свідків Голодомору. Друга розповідає історію британського журналіста Гарета Джонса, випускника Кембриджського університету та радника колишнього прем’єр-міністра Сполученого Королівства Дейвіда Ллойда Джорджа.
Він готував для світової громадськості справжні факти про масштаби Великого голоду, за що його було депортовано до Москви енкаведистами.
Назва «Живі» – тому що фільм про живих, тих, хто зумів вижити й залишитися людиною. Він про мертвих, але живих в нашій пам’яті та історії.
За словами режисера Сергія Буковського, творча група прагнула через фільм вписати історію Голодомору у світовий контекст, показати, що це не лише українська трагедія, а трагедія світу.
«Було дуже багато людей, які працювали над фільмом, було дві групи, рісерчери, але у фільмі є герої навіть наших знайомих, які розповідали, що у їхніх родинах є історії. Це торкалося кожного. Ми також усвідомлювали дуже велику відповідальність, адже люди, яких ми знімали, – це вже останні свідки Голодомору, це діти Голодомору. Цим людям на той час було понад 80 років. Окрема історія – це те, як ми з ними працювали. Головним було не записати інтерв’ю, а те, як попрощатися, бо здебільшого це були дуже одинокі, самотні, нещасні люди. Але вони були живі, привітні, відкриті, з неймовірним почуттям гумору», – говорить Сергій Буковський.
«Будинок “Слово”»
Режисер Тарас Томенко, 2017.
Документальний фільм оповідає про легендарний будинок у Харкові, під дахом якого 1928 року оселилися радянські письменники й художники.
У 1920-х – 1930-х роках у Харкові в 66 квартирах будинку, спроєктованому у формі літери «С», жили найвідоміші українські митці. Інтелігенцію протягом кількох років було репресовано, розстріляно чи перетворено у співців партії. Тепер будинок Слово став символом колишньої радянської системи.
У стрічці оприлюднили невідомі факти з біографій письменників, які творці знайшли в архівах.
«Головним героєм фільму є будинок «Слово». Сенс його в тому, що йдеться не про те, що це був жахливий період, традиційна історія доби «розстріляного відродження», як ми його уявляємо, як про це розповідають у шкільній програмі. Це насамперед історія живих людей зі своїми радощами життя, коханням і пристрастями.
Це фільм-подорож через квартири, наче ми заглядаємо в ці вікна, ніби підслуховуємо ці розмови. Дуже важливо, що ми нікого не засуджуємо, нікого не вчимо. Ми показуємо так, як було, не даючи жодної оцінки», – наголошує авторка сценарію Любов Якимчук.
Для того, аби історія про це не була сухим викладом фактів, Тарас Томенко придумав озвучити хронікальні кадри тих часів голосами акторів, які б за кожного окремого героя – чи поета Хвильового, чи письменника Йогансена, чи режисера Курбаса, – читали листи, вели колись записані діалоги, декламували вірші та навіть зачитували доноси.
Світова прем’єра фільму відбулася на 33-му Варшавському міжнародному кінофестивалі 2017 року, де стрічка була представлена в конкурсній програмі. У 2018 році фільм здобув національну кінопремію “Золота Дзиґа” в номінації «Найкращий документальний фільм».
«Соловей співає»
Режисер Сергій Кримський, 2019.
Документальний фільм «Соловей співає. Доки голос має» є новаторським і монументальним дослідженням проблеми мовного питання в Україні. Автори аналізують мовну ситуацію не в звичайній, поширеній формі протистояння політичних сил, а досліджують значно глибші причини й наслідки нинішньої конфронтації довкола української мови.
Автори фільму намагаються знайти відповідь на запитання: «Чому спілкуватися в Україні XXI століття українською мовою для багатьох громадян є нонсенсом, чому ці громадяни відчувають відторгення та спротив?». Щоб відповісти на це запитання, творці стрічки занурюються вглиб історії й об’єктивно руйнують міфи, які століттями насаджувалися як єдина істина щодо меж і сфер української мови.
Як часто вам доводиться чути поширене «Какая разница, на каком языке», «Мова не має значення», «Українською спілкувалися лише в селах», «Української ніколи не було в Києві»? Чи замислюється кожен з тих, хто ретранслює ці ідеї, що насправді вони були майстерно інтегровані в суспільну думку пропагандою Російської імперії, Радянського Союзу, Російської Фередації? І головне — чи замислюються їх ретранслятори, навіщо?
Якщо мова справді не має значення, тоді чому протягом багатьох століть кожен із загарбників українських земель намагався насамперед ліквідувати українську мову, вдаючись до витончених методів лінгвоциду?
Автори фільму вперше в українській документальній журналістиці аналізують українське мовне питання через досвід інших країн, зокрема Білорусі та Ізраїлю. Історія цих держав доводить думку про те, що мова була, і особливо гостро сьогодні є одним з головних чинників національної безпеки та цілісності кожної країни, а також вирішальним фактором у стані гібридної війни, у яку втягнуто Україну.
Новаторською особливістю фільму, присвяченому мовному питанню, є його добра, неагресивна тональність. Адже завдання, яке ставила перед собою творча група, – не загострювати конфліктну ситуацію, а привернути увагу до потреби поширення правдивої історії та перевіреної інформації.
«Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго»
Режисерка Надія Парфан, 2019.
Іван Васильович багато років очолює профспілку комунального підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго». Його magnum opus – профспілковий хор, у якому співають диспетчери, ремонтники, слюсарі, бухгалтери та інші співробітники підприємства.
Голова профспілки пишається творчими здобутками комунальників, але «спочатку людям тепло – а вже потім співати». Опалювальний сезон вносить корективи в графік репетицій. Трудовий колектив намагається полагодити застарілі комунікації, поки розгнівані споживачі штурмують гарячу лінію. Чи зігріє холодну батарею українська народна пісня?
Події документально-художнього фільму розгортаються на тлі котелень і виробничих цехів і показують несподівану поезію комунальних буднів: взаємини зі споживачами, аварійні виїзди та народний спів.
За словами режисерки, фільм мав бути насамперед про хор, про індустріальну симфонію. Бо ж коли співає одна людина, то це може звучати негарно. Проте коли багато людей починають співати разом, то виходить піднесена катарсична краса.
«В українській культурі дуже багато патетики. Це добре, часом треба і поплакати. Але мені здається, що для поступального руху необхідна іронія, яка і допомагає пережити реальність та зафіксувати її», – переконана режисерка Надія Парфан.
Кінострічка «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго» отримала нагороду «Золота Дзиґа 2020» в номінації «Найкращий документальний фільм».
«Земля блакитна, ніби апельсин»
Режисерка Ірина Цілик, 2020.
Фільм оповідає про життя родини з містечка Красногорівка в «червоній зоні» Донбасу, яке чи не найбільше постраждало від обстрілів. 2014–2015 роки були дуже складними для цієї родини. Щоночі вони спали у підвалі. Будинок їхніх сусідів зруйнувало снарядом. Зруйнована й школа, де навчалися діти.
Попри всі обставини, головні герої не втрачають надії і навіть пробують самі знімати фільми про війну. Війна в Україні триває, але триває і життя.
«Війна для них – це така собі рутина, це щось звичне, нецікаве. А кіно – це отой магічний світ, якийсь паралельний вимір, який для них відкриває свої двері», – говорить режисерка Ірина Цілик.
Ось що розповідає один з героїв стрічки: «Мене звати Владик. Мені 10 років. Я дуже люблю мріяти, і я дуже ранимий. Коли я ходив у садок, у мене був друг, я любив проводити з ним час і дорожив нашою дружбою. Але почалася війна, мій друг поїхав, я втратив його. Більше у мене немає друзів. Напевно, це ображає мене найбільше. Я мрію про те, щоб в моєму житті знову з’явився справжній друг, який не буде наді мною сміятися, з яким я зможу ділитися своїми секретами. Хоча в моєму житті є така людина, і навіть не одна. Це моя сім’я, а особливо моя старша сестра Мирослава. Я мало пам’ятаю про ті дні, коли стріляли, але я пам’ятаю, як було страшно, і Мирослава завжди знаходила якісь потрібні слова, щоб нас заспокоїти, коли мама йшла по дрова або воду. Усі мріють подорожувати, щоб побачити щось нове і цікаве, але я хочу тільки в Київ, до своєї сестри, за якою дуже сумую. Я уявляю собі, як ми будемо ходити з нею по музеях. У нас в підручнику дуже багато музеїв, які знаходяться в Києві, і я хотів би відвідати їх. Як і всі в нашій родині, я граю на музичному інструменті (баян). Люблю музику, завдяки їй можна висловити свої емоції, які соромишся сказати. Я ходжу на футбол. Мені подобається заняття спортом, вони дають мені впевненість у собі. Як багато хто, люблю комп’ютерні ігри, люблю дивитися мультики. Деякі з них можу передивлятися багато-багато разів. Завжди плачу, коли дивлюся мультик про мамонтенятка, я уявляю що було б зі мною, якби ми втратили маму. Мама для нас – найдорожче. Хотів би я ще раз знятися в кіно – не знаю. Мені було цікаво, я дуже хотів допомогти сестрі, але, напевно, більше зніматися не хочу. Хоча хотів бути оператором, як Міра. Тепер мрію стати агрономом, щоб ростити хліб».
Міжнародна прем’єра фільму відбулася 24 січня 2020 року на престижному американському кінофестивалі «Sundance Film Festival», де стрічка отримала нагороду за найкращу режисуру в категорії світової документалістики.
Освіта.ua
13.12.2020
Огляд кращих фільмів 2020 року: список, що варто подивитися | Vogue Ukraine
Це був дивний рік, але нам точно не бракувало гарних фільмів. Напередодні Нового року vogue.ua традиційно підбиває підсумки й розповідає про 10 найкращих фільмів 2020 року. Візьміть на замітку!
«Емма»
Адаптація книги «Емма» Джейн Остін — іскрометного роману про дівчину-звідницю, написаного в XIX столітті й особливо актуального сьогодні. Комедія Отем де Вайлд вийшла яскравою, ошатною й дуже стильною. «Це було схоже на купання в гігантському кексі», — говорить про знімання виконавиця головної ролі Аня Тейлор-Джой. Акторський склад другого плану, до якого входять Джонні Флінн, Міа Гот і Білл Наї, надають додаткового виміру цьому розкішному фільму.
«Портрет дівчини у вогні»
Художниця Маріанна (Ноемі Мерлан) приїжджає виконати таємне завдання — намалювати передшлюбний портрет леді (Адель Енель). Вона має зробити це потайки, оскільки леді відмовляється позувати. Погляд Маріанни — це щось середнє між спогляданням художниці, яка запам’ятовує риси предмета її уваги, і закоханим поглядом жінки, яка придушує власний потяг до іншої жінки. Фільм був номінований на «Золотий Глобус» і BAFTA. Окремо варто сказати про дует блискучих молодих актрис Адель Енель і Ноемі Мерлан.
«Зависнути в Палм-Спрінгс»
Романтична комедія була оголошена напіввимерлим жанром, але фільм «Зависнути в Палм-Спрінгс» — прекрасний приклад того, як можна знімати класні й сучасні ромкоми. Енді Семберг і Крістін Міліоті грають двох гостей весілля, які випадково натрапляють на часову петлю, що змушує їх знову й знову переживати один і той самий день. Фільм стає подібним водночас і на «День бабака» і «Перед заходом сонця». Дуже рекомендуємо до перегляду — гарний настрій гарантовано.
«Остання крапля»
Ця комедія про батька й доньку возз’єднала оскароносну режисерку Софію Копполу з її улюбленцем Біллом Мюрреєм, і вийшов гострий і смішний фільм. Він грає галериста на пенсії й ексцентричного батька письменниці, яка підозрює свого чоловіка у романі з іншою жінкою. Щоб довідатися правду, вона вирушає до Нью-Йорка. Знятий торік на Мангеттені, фільм став капсулою часу Нью-Йорка перед пандемією, — пише американський Vogue. «Восьма картина Копполи сповнена відсилань до таких нью-йоркських закладів, як Knickerbocker і Bemelmans, і являє собою просякнутий джином любовний лист шикарним барам, ресторанам без масок і багатолюдним хідникам її рідного міста».
«Історія Девіда Копперфілда»
Фільм зняв за класичним романом Чарльза Дікенса найнекласичніший для цієї місії режисер — Армандо Яннуччі, автор «Смерті Сталіна» і творець серіалу «Віцепрезидент». Один з головних експертів з питань політичної сатири взявся за британську класику і це стало дуже несподіваним ходом. Після кінофестивалю в Торонто «Історія Девіда Копперфілда» дістала безліч захоплених відгуків, виграла кілька премій British Independent Film Awards, а The Guardian і BBC назвали її одним з найкращих фільмів 2020-го. Дев Патель грає головного персонажа, який із широко розплющеними очима живе й вивчає світ вікторіанської Англії. Фільм Яннуччі сповнений енергії й захопливої гри найкращих британських акторів, серед яких Тільда Свінтон, Бен Вішоу, Гвендолін Крісті, Г’ю Лорі. Фільм дарує максимальну насолоду.
«Нехай говорять»
Комедія Стівена Содерберга. Письменниця Еліс Г’юз (Меріл Стріп) запрошує двох своїх найдорожчих друзів по коледжу в подорож на кораблі Queen Mary 2 в Англію, де вона має дістати важливу премію. До них приєднався племінник письменниці й, без відома Еліс, її нова агентка Карен, яка дуже хоче дізнатися, над чим нині працює зіркова письменниця. У міру того, як корабель перетинає кордон, з’являються різні, і не завжди приємні, спогади, нові друзі й знову відкриваються старі рани…
«Каджілліонер»
Один з найнезвичніших фільмів 2020 року. Головні герої стрічки Міранди Джулі — сім’я шахраїв, що ігнорує звичні норми суспільства. Вся родина пишається з того, що живе на наймінімальніший дохід, на відміну від інших людей, які поклоняються грошам і намагаються бути «каджілліонерами». Формально це історія шахраїв, вільних від повсякденних обов’язків працювати з 9.00 до 18.00 і споживчих мотивів. Вони уникають атрибутів способу життя — модного одягу, обідів у ресторанах, подарункових сертифікатів на масаж — і живуть у похмурих занедбаних офісних приміщеннях, що межують з миловарною фабрикою. «Каджілліонер запитує про те, як ми організуємо своє життя — що ставимо в пріоритет і що шукаємо, — пише про стрічку американський Vogue. — Це фільм видається особливо резонансним у ту мить, коли багато хто з нас віддалився від того, що ми колись вважали реальністю».
«Гніздо»
Головний герой фільму «Гніздо» — ефективний бізнесмен Рорі (Джуд Лоу). Ставши успішним у Штатах, він разом із сім’єю вирішує повернутися в рідний Лондон, орендує розкішний маєток поблизу міста — і планує заробити ще більше грошей, а разом з ними домогтися ще більшого визнання та слави. Але сім’я свариться, дружина почувається самотньою у величезному маєтку — одним словом, за розкіш потрібно платити. Якщо ви подивитеся трейлер, то стрічка нагадає фільм жаху, хоча нічого містичного не трапляється. Прем’єра стрічки відбулася на кінофестивалі Sundance у січні 2020 року.
«Моє спекотне літо із Софі»
Блискучий фільм француженки Ребекки Злотовскі для Netflix. Його події відбуваються на Лазуровому узбережжі, де дівчина-підліток (Міна Фарід) і її чарівна старша кузина (Захія Дехар) зустрічаються з досвідченим яхтсменом (Нуно Лопес) і його помічником (Бенуа Мажимель). Це фільм про сексуальність, класові й расові проблеми, але водночас він дуже зворушливий і гарний, з однією пам’ятною сценою вечері під музику Джона Колтрейна.
«Ніколи зрідка іноді завжди»
Режисерське дослідження Елізи Гіттман на тему: що потрібно для того, щоб зробити аборт в Америці 2020 року, — фільм не для людей зі слабкими нервами, але його варто обов’язково переглянути. У фільмі «Ніколи зрідка іноді завжди» молода жінка з консервативного містечка Пенсільванії втікає до Нью-Йорка зі своїм двоюрідним братом — без грошей і житла — щоб зробити аборт у другому триместрі. Знятий фактично в документальному ключі, фільм показує, скільки бар’єрів усе ще стоїть перед нами в питаннях ухвалення рішень стосовно власного тіла.
За матеріалами vogue.com
10 найкращих фільмів першої половини 2020 року за версією BBC – Новини Здорової Людини
Чому й коли виник піст?
Точно невідомо. Є різні гіпотези щодо того, як він впроваджувався. Це могла бути давня традиція. Можливо, раніше люди мусили обмежуватися в їжі у певні періоди, щоб її вистачало на тривалий час. Лише згодом це могло набути релігійного характеру й стати одним зі способів духовного очищення.
Щодо християнства, то в Біблії йдеться про піст, про те, як він впливає на зближення людини з Богом, однак немає прямих вказівок до його дотримання. Ісус Христос постив у пустелі й таким чином християни могли перейняти цю практику та зробити піст традиційним.
Що радить Греко-Католицька Церква?
Постити зобов’язані усі віряни від 14 до 59 років. Щодо їжі існують такі обмеження:
- у перший день Великого посту та Страсну п’ятницю (остання п’ятниця перед Великоднем) слід утримуватися від вживання м’ясних і молочних продуктів, яєць, а також страв, які містять їх містять;
- у перший тиждень Великого посту і впродовж усіх днів Страсного тижня (останній тиждень перед Великоднем) не можна вживати м’ясні продукти й страви;
- у понеділок, середу та п’ятницю інших тижнів Великого посту не можна споживати м’ясні продукти та страви;
- у вівторок та четвер можна їсти все.
Від посту звільняються:
- діти до 14 років та люди, яким виповнилося 60 років;
- важкохворі;
- вагітні;
- матері після пологів і ті, що годують грудьми;
- люди, які подорожують, якщо подорож триває понад 8 годин;
- люди, які мають важкі умови праці;
- люди, які живуть з милостині;
- в окремих випадках звільняти від посту може місцевий священник.
Також УГКЦ радить не брати участі в гучних святкуваннях, танцях, не слухати гучну музику, але тиху й таку, що заспокоює, вмикати дозволяють. У цей період Церква рекомендує обмежити проведення часу в соцмережах і перегляд телебачення.
Що про піст каже Православна Церква України?
Людина може обмежуватися в їжі залежно від стану свого здоров’я, тому немає чітких правил для кожного. ПЦУ також звільняє від посту ті ж категорії населення, що й УГКЦ. Рекомендують радитися зі своїм духівником, які обмеження можуть бути доцільними у конкретно вашому випадку.
У Православній Церкві зазначають, що обмеження в їжі не є головною метою посту. Вони є лише допоміжним методом, який допомагає людині звернути увагу на духовний, а не тілесний стан.
Що кажуть лікарі?
Колишня міністерка охорони здоров’я Уляна Супрун розповіла, як сформувати раціон, щоб піст не зашкодив вашому організмові.
Менше м’яса — добре. Споживання процесованого м’яса: ковбас, сардельок і копченостей, збільшує ризик виникнення деяких видів раку, а також гіпертензії (підвищення артеріального тиску) та порушення обміну жирів. Якщо все-таки є потреба з’їсти м’яса, то краще обирати шматочок сала чи печеного м’яса птиці.
Більше овочів. Якщо їсти різноманітну рослинну їжу, то організм отримуватиме вітаміни, мікроелементи, клітковину. Тоді кишківник, судини, мозок, шкіра будуть здоровими, а імунна система ― міцною.
Бобові ― «мультвітамінні пігулки». У них є вітаміни групи В, калій, фосфор, залізо, цинк і марганець. Також це джерело повноцінного білка й клітковини.
Піст — привід згадати про гриби. Вони містять багато амінокислоти глутатіону, клітковину бета-глюкан, мікроелемент селен, жир холін, вітамін D, антиоксидант ерготионеїн — це набір унікальних і потрібних поживних речовин.
Низькожирова дієта — це небезпечно. Якщо все ж відмовляєтеся від м’яса, то споживайте горіхи, льон, гарбузове та соняшникове насіння, курагу. Не зловживайте соняшниковою олією.
Яйця — потрібні. Однак частково їх замінити можуть соєві продукти, гарбузове та соняшникове насіння, кукурудзу та шпинат.
Молочні продукти. Деякі люди у дорослому віці не можуть споживати молоко й продукти із сухим молоком, бо не сприймають лактози. Сири та йогурти, навпаки, корисні. Пісною альтернативою кисломолочним продуктам є квашена капуста.
Без риби буде зле. Достатньо з’їсти одну велику запечену скумбрію на тиждень, щоб покрити потребу в жирах.
Фото: pexels.com
10 фільмів, які варто переглянути із другою половинкою, через спільний перегляд
Коли планета закрита на карантин, і ніяк вийти на вулицю, усе ж хочеться бути ближче до своєї другої половинки. На щастя, сьогодні існують сервіси для сумісного перегляду кінофільмів онлайн.
Тому, навіть знаходячись у різних кінцях країни, чи світу, можна насолодитися сумісним переглядом кінофільмів.
Коли Гаррі зустрів Саллі (1989 рік)
Мег Райан та Біллі Крістал сперечаються про те, чи може чоловік та жінка залишатися друзями.
Сюжет: Вічний цинік Гаррі зустрічає наївну Саллі, із якою разом рушить до Нью Йорку. По дорозі хлопець та дівчина розуміють, що вони ненавидять одне одного, адже їх життєві принципи у корні різняться. Вони радіють, що більше не повинні бачити одне одного, та розходяться. Минають роки, і вони випадково зустрічаються, знову та знову, кожен раз їх світогляд дещо змінюється під впливом навколишніх факторів та внутрішніх переживань.
У решті чоловік та жінка вирішують стати друзями. Чи зможе їх дружба існувати, дізнаєтесь лише подивившись кінофільм.
Коротка рецензія: Класика романтичних комедій. Автором сценарію є Нора Ефрон, яка також подарувала нам такі еталони жанру як «Вам лист» та «Несплячі у Сіетлі».
Історія цікава саме відношенням персонажів до дружби та кохання, і те як вони еволюціонують із часом та віком.
Важливим аспектом фільмів Нори Ефрон стали довгі, ніби поетичні розмови головних героїв про кохання, що хоч і занадто романтизує такі почуття, але створює чітке розуміння того, що думають, відчувають та чим живуть герої.
Однозначно рекомендуємо до перегляду!
Оцінка: 9,5 із 10.
Сімейка Тененбаум (2001 рік)
Уес Андерсон представляє…
Сюжет: Колись міцна та успішна сім’я Тененбаум переживає не найкращі часи, після того як Роял Тененбаум, батько трьох дітей-геніїв, залишив їх.
22 роки по тому Роял дізнається, що його дружина хоче знову вийти заміж. Щоб зруйнувати її плани, та помирити сім’ю він прикидається хворим на рак.
Проблем стає більше, коли усі Тененбауми збираються під одним дахом сімейного маєтку, і всі колишні склоки вибухають із величезною силою.
Іншою дилемою для окремих членів родини стають взаємовідносини між прийомною донькою Марго(Гвінет Пелтроу), її чоловіком Рейлі(Білом Мюреєм), її звідним братом Річі та її коханцем Елаєм Кешом, що є другом сім’ї Тененбаум.
Коротка рецензія: Картина повністю побудована на деструктивних взаємовідносинах сім’ї, що пережила розлучення (все у накращих традиціях Уеса Андерсона).
Через сімейну драму життя кожного із героїв стає нестерпним, і іронічним стає те, що їх проблеми може вирішити лише той, хто ці проблеми створив, тобто Роял.
Оцінка: 9 із 10.
Так, можливо…(2008 рік)
Райан Рейнольдс, Елізабет Бенкс, Рейчел Вайс та Айла Фішер у романтичній комедії з елементами детективу.
Сюжет: Уільям розповідає своїй доньці про те, як він познайомився з її мамою, перераховуючи усіх жінок, із якими колись зустрічався (так, так – це дещо нагадує).
Основною умовою розповіді стає детективна лінія, адже Уільям змінює імена жінок, і дівчинка повинна сама здогадатися хто з них її мама, опираючись на деталі.
Але ця історія приводить до неочікуваних результатів.
Коротка рецензія: Цікава історія, що за своєю структурою дуже схожа на серіал «Як я зустрів вашу маму», але у той самий час привносить глядачам дещо нове, як наприклад розв’язку історії, яка є логічною у контексті «рушниць Чехова».
Оцінка: 7,5 із 10.
27 весіль
(Оригінальна назва — 27 платтів)(2008 рік)
Романтична комедія про любов до весілля.
Сюжет: Головна героїня Джейн (Кетрін Хейгл) увесь час стає дружкою на чужих весіллях, що їй дуже подобається. Але все змінюється, коли її молодша сестра приїздить у місто та починає зустрічатися із її босом, у якого та безмежно закохана. Справа доходить до весілля, і зрозуміло, що дружкою стає саме вона.
У цей самий час світський журналіст Кевін (Джеймс Марсден) пише статтю про любов Джейн бути дружкою, намагаючись зрозуміти причину цієї пристрасті.
youtube.com/embed/VV1-pePln_I?start=5″/>
Коротка рецензія: Стрічка має як плюси, так і недоліки. Так з технічної сторони вона безумовно попереду своїх конкурентів того періоду. Гарна картинка (кінематографічна частина), що оформлена у класичному стилі. Музика, яка підкреслює дійство на екрані, зачасту створюючи ритм та настрій для історії. Та звісно монтаж, що вміло маніпулює емоціями, та особливо ефектно використовує «джамп-кати» (різку зміну кадрів), для створення певного настрою чи ритму, що знову ж таки підкреслюється музикою.
Головна героїня, у виконанні Кетрін Хейгл – є, безумовно, жертвою раптової ситуації, в якій вона піддалась, будучи невпевненою у собі. І лише завдяки власній силі духу, та бажанні Кевіна допомогти дівчині розібратися у власних почуттях вона зможе перебороти ті невзгоди, що сталися із нею.
До недоліків можна віднести кліше-початок та кліше-кінець (хоча останній здається умісним завдяки сеттінгу).
Оцінка: 6,5 із 10.
Вам лист (1998 рік)
І знову класика жанру. Знову ж таки Мег Райан, але на цей раз із Томом Хенксом.
Сюжет: Кейтлін Келлі – власниця букіністичної крамнички «На розі», але її бізнесу загрожує новостворений книжний супермаркет, який відкрився поруч, та його власник Джо Фокс.
Волею долі (чи сценариста) сталося так, що Кейтлін та Джо увесь час переписувалися через сервіс «Вам лист» (популярну у той час програму для е-мейлів, що входила до пакету «Америка онлайн»).
Чи зможуть вони переступити через власні принципи та упередження, і врешті-решт прийняти одне-одного? Щоб дізнатися, дивіться кіно (але, скоріше за все ви вже бачили)!
Коротка рецензія: Класика романтичних комедій, яку напевне, бачили всі і кожний.
Особливістю даної історії є радше те, що головні герої постійно змінюють власні пріоритети та намагаються прийняти усі перипетії долі із гідністю, не ламаючись під гнітом власних проблем.
Оцінка: 8,5 із 10.
У погоні за Емі (1997 рік)
Напевне, найкращий фільм Кевіна Сміта.
Сюжет: Холден (Бен Афлек) та Бенкі – друзі художники, що створюють комікси. Одного разу Холден знайомиться з Алісою, що також малює комікси, та закохується у неї. Але та виявляється лесбійкою.
Не дивлячись на перешкоди Холден намагається завоювати її сердце, що йому усе ж вдається. Але не все так гарно, як здається, адже його друг Бенкі починає ревнувати Холдена, який зовсім закинув їх дружбу та роботу на коміксом. Бенкі планує зруйнувати відношення найкращого друга.
Коротка рецензія: Найскладніший, у сюжетному плані, фільм Кевіна Сміта, який піднімає безліч і досі актуальних питань, серед них питання стосунків, кохання та дружби. Найкращим моментом фільму – є кінцівка, що свідчить про переосмислення головним героєм цієї історії.
Ця рецензія не має жодних подробиць, адже в Україні ця стрічка не така відома, як на заході, тому дивіться самі та насолоджуйтесь, забувши про спойлери!
Оцінка: 7 із 10.
Ла-ла Ленд (2016 рік)
Емма Стоун і Райан Гослінг танцюють та співають про кохання. Картина отримала 6 премій Оскар, та повинна була отримати Оскар за кращий фільм (але усі знають, що сталося)!
Сюжет: Починаюча актриса Мія знайомиться із музикантомна ім’я Себастьян, що мріє відкрити власний джаз-клуб, і в них починається роман.
Себастьян починає грати у музичній групі, що раптово стає популярною, і по трохи забуває про власну мрію, віддаляючись від Мії, яка за його порадою починає будувати свою кар’єру самостійно.
Коротка рецензія: Шикарна постановка, танцювальні та музичні номери, і звісно ж акторська гра Емми Стоун, що принесла їй заслужений Оскар з головну жіночу роль.
Дивіться, не пошкодуєте!
Оцінка: 9,999 із 10.
День сурка (1993 рік)
Одна із найвідоміших романтичних комедій, із Білом Мюреєм.
Сюжет: Метеоролог Філ Коннорс приїздить до містечка Панксатоні, щоб зробити репортаж на День Сурка. Але прокинувшись на наступний день, він розуміє, що потрапив у «петлю часу», із якої як би він не старався не існує виходу.
До того ж він намагається за один день завоювати серце своєї колеги Рити, що виявляється непосильною ношею для такої самозакоханої людини як Філ.
Чи зможе він розірвати «петлю», при цьому отримавши дівчину?….щоб дізнатися, дивіться! (хоча ви й так уже бачили).
Коротка рецензія: Надзвичайний кінофільм, що постійно експериментує структурою наративу через повтори, які закріплені певними акцентами, які дозволяють глядачеві орієнтуватися у історії, не створюючи плутанини(як наприклад пісня по радіо чи олівець).
Варто відзначити і гру Біла Мюрея, яка навіть із сотого перегляду резонує з глядачем.
Оцінка: 10 із 10.
Амелі (2001 рік)
Чудернацька романтична комедія про чудернацьку французьку дівчину. (Ще трохи, і це був би трилер)
Сюжет: Амелі – дівчина, що із раннього дитинства жила у власному уявному світі.
Маючи невротичну матір та недовірливого батька, дівчина виростає досить незвичною.
Якось у себе в квартирі вона знаходить «капсулу часу» від маленького хлопчика, що жив там 50 років тому. Амелі вдасться повернути «живі спогади» власнику, і вона вирішує присвятити життя допомозі людям, таємно вирішуючи їх проблеми. Таким чином вона починає втручатися у життя оточуючих її людей, намагаючись непомітно їх налагодити. Вона допомагаю своїм колегам по закусочній, де працює, сусідам та власному батьку, провокуючи того відправитися у кругосвітню подорож.
Але випадково Амелі зустрічає Ніно, який шукає під фотокабінками невдалі порвані фото, які склеює та ставить в альбом.
Дівчина випадково отримує альбом і вирішує допомогти чоловіку розгадати таємницю «неживого чоловіка», що увесь час фотографується в цих кабінках та ніколи не посміхається.
Коротка рецензія: Окрім романтичної та комедійної складової, кіно чіпляє і своєю візуальною частиною (кінематографічною) та, що незвично, зломом 4-ї стіни, коли героїня повертається в камеру та розмовляє безпосередньо з глядачами.
(До речі, кінематографічна частина у деяких моментах створює відчуття тривоги, яке переживає головна героїня, використовуючи прийоми із трилерів)
Оцінка: 8 із 10.
Прекрасний «принц» (оригінальна назва – «Geek Charming»)(2011 рік)
Оригінальний фільм каналу Дісней… це не жарт, він і справді цікавий.
Сюжет: Ділан – найпопулярніша дівчина в школі, що мріє виграти в конкурсі «Королева Весни». Якось вона ненароком зустрічає Джоша – президента кіноклубу, який шукає історію для документального фільму на конкурс.
Джош пропонує Ділан угоду, за якої він робить фільм-аналіз витоків її популярності, а вона таким чином отримує піар перед конкурсом.
Усе б йшло нормально, але шкільна «діва» починає закохуватися у гіка Джоша та втрачати свою популярність. У той самий час, коли Джош різко стає популярним серед дівчат.
Коротка рецензія: Це проста історія у найкращих традиціях телеканалу Дісней того часу, яка не зважаючи на повний набір кліше, має цікаву сюжетну лінію, хімію між персонажами та місцями непогану акторську гру від Сари Хайленд, що грає Ділан.
Це кіно більше підійде для підліткової аудиторії, на яку і було розраховане.
Оцінка: 5 із 10.
А яку із кінострічок ви переглянули зі своєю другою половинкою на карантині? Чекаємо відповіді у коментарях.
Сидіть удома, дивіться фільми, читайте книги, пробуйте себе в кулінарії, та не сумуйте, адже карантин скоро закінчить, і ми повернемося до звичного ритму життя.
Читайте також: Що готують жмеринчанки на карантині: підбірка популярних рецептів із соцмереж
Читайте також: «Навчання на відстані» теж приносить відзнаки і нагороди: досвід вихованців ЦПР
В Плену У Прошлого 1 2 3 4 5 6 7 8 9 16 Серия Сериал 2021 Премьера Анонс И Дата Выхода
В Плену У Прошлого 1 2 3 4 5 6 7 8 9 16 Серия Сериал 2021 Премьера Анонс И Дата Выхода. ПРЕМЬЕРА — СЕРИАЛ В ПЛЕНУ У ПРОШЛОГО 2021. У ПОЛОНІ МИНУЛОГО ВСЕ СЕРИИ 1-16 СЕРИИ. АНОНС И ДАТА ВЫХОДА
ПАТОЛОГОАНАТОМ ВЕРА, КОТОРАЯ В ПРОШЛОМ ИМЕЛА УСПЕШНУЮ КАРЬЕРУ ХИРУРГА, ТЕПЕРЬ ЖИВЕТ ОДНОЙ РАБОТОЙ И ЗАБОТАМИ О РОДСТВЕННИКАХ. ПОСЛЕ НЕУДАВШЕГОСЯ РОМАНА ОНА ВОЗВРАЩАЕТСЯ В РОДНОЙ ГОРОД, НАДЕЯСЬ ПОНЯТЬ, КАК ЖИТЬ ДАЛЬШЕ. ОДНАЖДЫ ВЕРА УЗНАЕТ, ЧТО ЕЁ МЛАДШЕГО БРАТА ОБВИНЯЮТ В УБИЙСТВЕ, КОТОРОЕ, ПО ЕГО СЛОВАМ, ОН НЕ СОВЕРШАЛ. СИТУАЦИЯ УСЛОЖНЯЕТСЯ, КОГДА РАССЛЕДОВАНИЕ ПОРУЧАЮТ ФЁДОРУ, ОТ КОТОРОГО У ВЕРЫ ДО ЭТОГО МОМЕНТА НЕ БЫЛО ТАЙН. НО САМОЕ СТРАШНОЕ — ЧЕМ ГЛУБЖЕ КОПАЕТ ВЕРА, ТЕМ БОЛЬШЕ СТРАННЫХ, НЕПРИЯТНЫХ, ОТКРОВЕННО ПУГАЮЩИХ ВЕЩЕЙ НАЧИНАЮТ ПРОИСХОДИТЬ В ИХ СЕМЬЕ. ДЕВУШКА ПОНИМАЕТ: ЗА ЭТИМИ БЕДАМИ КТО-ТО СТОИТ. КТО-ТО ЗЛОЙ, МСТИТЕЛЬНЫЙ, СТРЕМЯЩИЙСЯ ЛЮБОЙ ЦЕНОЙ УНИЧТОЖИТЬ ЕЕ СЕМЬЮ. ЗАПЛАТИТЬ ЗА ИХ ТЁМНОЕ ПРОШЛОЕ, О КОТОРОМ ВЕРА НЕ ЗНАЕТ.
АНОНСИТА — ХУДОЖЕСТВЕННО-ИНФОРМАЦИОННЫЙ КАНАЛ, КОТОРЫЙ ПОЗНАКОМИТ ЗРИТЕЛЯ С ОБЗОРАМИ И АНОНСАМИ НОВЫХ ТУРЕЦКИХ СЕРИАЛОВ, А ТАКЖЕ РОССИЙСКИХ СЕРИАЛОВ. В КАЖДОМ РОЛИКЕ ВЫ УЗНАЕТЕ СОДЕРЖАНИЕ НОВОЙ СЕРИИ, ИНФОРМАЦИЮ О ДАТЕ ВЫХОДА, НА КАКОМ КАНАЛЕ ВЫЙДЕТ СЕРИАЛ, А ТАКЖЕ КОГДА ЭПИЗОД ВЫЙДЕТ С РУССКОЙ ОЗВУЧКОЙ. МАТЕРИАЛЫ В РОЛИКЕ ПРИМЕНЯЮТСЯ НА ОСНОВЕ ДОБРОСОВЕСТНОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ, НОСИТ ОЗНАКОМИТЕЛЬНЫЙ ХАРАКТЕР И НЕ НЕСУТ ОСКОРБИТЕЛЬНЫЙ ПОДТЕКСТ. АНОНСЫ ТУРЕЦКИХ СЕРИАЛОВ ПОЯВЛЯЮТСЯ КАЖДЫЙ ДЕНЬ, ЖМИ НА КОЛОКОЛЬЧИК ЧТО БЫ БЫТЬ В КУРСЕ ПОСЛЕДНИХ НОВОСТЕЙ И СМОТРИ ВИДЕО В ХОРОШЕМ НАСТРОЕНИИ. ПРЕДЛОЖЕНИЯ И МНЕНИЯ О СЕРИАЛЕ ОСТАВЛЯЙТЕ В КОММЕНТАРИЯХ, ПОНРАВИЛОСЬ ВИДЕО СТАВЬ ПАЛЕЦ ВВЕРХ. ПОДПИШИСЬ НА КАНАЛ И ВЫ СМОЖЕТЕ ПОЛУЧАТЬ ВСЕГДА СВЕЖУЮ ИНФОРМАЦИЮ О АНОНСАХ И ДАТЕ ВЫХОДА НОВЫХ СЕРИЙ
- Категория
- Сериалы
Вместе с В Плену У Прошлого 1 2 3 4 5 6 7 8 9 16 Серия Сериал 2021 Премьера Анонс И Дата Выхода так же смотрят:
Що варто подивитись на воєнну тематику
Best of war movies
21.08.15 | оновлено 17.01.21
Список являє собою відображення думки авторів даного ресурсу.
Фільми у списку розміщені по роках виходу.
This list ranks the best movies about war, battles, and military conflicts.
Фільми | Movies
Форпост
The Outpost (2020)
режисер: Род Лурs
музика: Ларрі Груп
у ролях: Скот Іствуд, Лендрі Джонс, Орландо Блум, Джек Кесі та ін.
Стрічка, що заснована на реальних подіях, розповідає історію оборони солдатами США віддаленого форпосту в Афганістані від кількох сотень талібів
Грейхаунд
Greyhound (2020)
режисер: Аарон Шнайдер
музика: Блейк Нілі
у ролях: Том Генкс, Стівен Ґрем, Елізабет Шу та ін.
Друга світова війна. Міжнародний конвой із 37 кораблів перетинає Північну Атлантику, в той час як його переслідують вовчі зграї німецьких субмарин…
Остання крайня міра
The Last Full Measure (2019)
режисер: Тодд Робінсон
музика:
у ролях: Себастіан Стен, Бредлі Вітфорд, Семюел Л. Джексон, Ед Гарріс та ін.
Стрічка розповідає історію авіатора Вільяма Пітсенбаргера, який під час В’єтнамської віни пожертвував собою для спасіння 60 бійців, та розлідування яке через 30 років відкриває правду чому цю історію намагались приховати…
Іловайськ 2014. Батальйон Донбас
Beshoot (2019)
режисер: Іван Тимченко
музика:
у ролях: Тарас Костанчук, Анастасія Ренард, Руслан Сокільник та ін.
Розповідає про бої за Іловайськ під час вторгнення в Україну регулярної російської армії у серпні 2014 року. Поряд з акторами знімалися реальні учасники подій.
Кіборги. Герої не вмирають
Cyborgs: Heroes Never Die (2017)
режисер: Ахтем Сеїтаблаєв
музика:
у ролях: Макар Тихомиров, Андрій Ісаєнко, Віктор Жданов та ін.
Фільм про оборону Донецького аеропорту під час війни на Донбасі, розповідає історію двотижневого бойового чергування у вересні 2014-го
З міркувань совісті
Hacksaw Ridge (2016)
режисер: Мел Гібсон
музика: Джон Дебні
у ролях: Ендрю Гарфілд, Вінс Вон, Сем Вортінгтон
Фільм заснований на реальній історії військового медика армії США часів Другої Світової війни Дезмонда Досса, який став відмовником совісті – заборонив собі брати до рук зброю за релігійними міркуваннями…
13 годин: Таємні воїни Бенгазі
13 Hours: The Secret Soldiers of Benghazi (2016)
режисер: Майкл Бей
музика: Лорн Белф
у ролях: Джеймс Бедж Дейл, Джон Кразінські, Макс Мартіні та ін.
2012 року, Бенгазі, Лівія. Країна охоплена масштабними протестами. На роковини терористичного акту у США бойовики-ісламісти здійснюють напад на тимчасову резиденцію посла США і комплекс ЦРУ…
Американський снайпер
American Sniper (2014)
режисер: Клінт Іствуд
музика:
у ролях: Бредлі Купер, Сієна Міллер, Макс Чарльз та ін.
Стрічка присвячена Крісу Кайлу – снайперу «морських котиків», найуспішнішому снайперу США – на його рахунку 255 вбитих, з них 160 офіційно підтверджені
Вцілілий
Lone Survivor (2013)
режисер: Пітер Берґ
музика: Explosions in the Sky, Стів Яблонскі
у ролях: Марк Волберг, Тейлор Кітч, Еміль Гірш та ін.
Сюжет фільму заснований на невдалій операції спеціальних військ США «Червоні крила» в афганській провінції Кунар влітку 2005 року
Тридцять хвилин по півночі (Ціль № 1)
Zero Dark Thirty (2012)
режисер: Кетрін Біґелоу
музика: Александр Деспла
у ролях: Джессіка Честейн, Джейсон Кларк, Джоел Едгертон
Про 10-річне полювання на Усаму Бін Ладена – від нападу на Всесвітній торговий центр і Пентагон 11.09.2001 і до смерті «терориста № 1» у травні 2011-го
Закон доблесті
Act of Valor (2012)
режисер: Майк МакКой, Скотт Во
музика: Натан Ферст
у ролях: Розалін Санчес, Нестор Серрано, Еміліо Рівера та ін.
Проект ініційований КССО ВМС США для підтримки набору в спецпідрозділ, висловити пошани загиблим, сформувати позитивну громадську думку щодо «Морських котиків». У фільмі знімалися справжні бійці SEAL
Володар бурі
The Hurt Locker (2008)
режисер: Кетрін Біґелоу
музика: Марко Бельтрамі, Бак Сандерс
у ролях: Джеремі Реннер, Ентоні Макі, Брайан Джераті та ін.
6 премій «Оскар». Розповідає про роботу американського загону з розмінування в Іраку. Джеймс – сапер-підривник, здається цинічною і розчарованою людиною, яка йде на непотрібний ризик…
Битва за Хадіту
Battle for Haditha (2007)
режисер: Нік Брумфілд
музика: Нік Лер Клоус
у ролях: Меттью Нолл, Елліот Руіс, Натан Де Ла Круз та ін.
Фільм заснований на реальних подіях – випадку вбивства під час війни в Іраку, 19 листопада 2005 року, 24 неозброєних іракських чоловіків, жінок та дітей, групою морських піхотинців США після того як вони зазнали нападу
Прапори наших батьків
Flags of Our Fathers (2006)
режисер: Клінт Іствуд
музика: Клінт Іствуд
у ролях: Райан Філліпп, Джессі Бредфорд, Адам Бічта ін.
Знятий на основі однойменної книги Джеймса Бредлі та Рона Паверса, про Битву за Іодзіму, а також п’ятьох морпіхів та санітара, які ввійшли в історію завдяки фото під час встановлення прапора США на Іодзімі
Листи з Іодзіми
Letters from Iwo Jima (2006)
режисер: Клінт Іствуд
музика: Кайл Іствуд, Майкл Стевенс
у ролях: Кен Ватанабе,Кадзунарі Ніномія, Цуйосі іхара та ін.
Битва за Іодзіму з точки зору японських солдатів. Частина дилогії Іствуда. Американське сприйняття змальовано у «Прапорах наших батьків»
Морпіхи
Jarhead (2005)
режисер: Сем Мендес
музика: Томас Ньюман
у ролях: Джейк Джилленхол, Джеймі Фокс, Пітер Сарсгаард та ін.
Біографічний фільм про війну в Перській затоці, за книгою Ентоні Суоффорда «Морпіхи: Хроніки морських піхотинців часів війни в Затоці та інших битв»
Ми були солдатами
We Were Soldiers (2002)
режисер: Рендал Воллес
музика: Нік Ґленні Сміт
у ролях: Мел Гібсон, Медлін Стоу, Грег Кіннер
Фільм про Битву в долині Я-Дранг – першу велику сутичку між військами США та В’єтнамською народною армією, а також про народження «повітряної кавалерії». Екранізація книги Гарольда Мура і Джозефа Гелловея
К-19
K-19: The Widowmaker (2002)
режисер: Кетрін Біґелоу
музика: Клаус Бадельт
у ролях: Гаррісон Форд. Ліам Нісон. Пітер Сарсгаард
Заснований на реальних подіях — аварії ядерної силової установки радянського атомного підводного човна К-19 у 1961 році, що призвела до людських втрат
Падіння «Чорного яструба»
Black Hawk Down (2001)
режисер: Рідлі Скотт
музика: Ганс Ціммер, Денез Прижан
у ролях: Джош Гартнетт, Ерік Бана, Юен Мак-Грегор та ін.
Фільм заснований на реальних подіях, що сталися під час битви в Могадишу 3 та 4 жовтня 1993р. Знятий за однойменною книгою Марка Боудена (1999). Нагороджений двома «Оскарами» (звук, монтаж)
Люди честі
Men of Honor (2000)
режисер: Джордж Тіллман мол.
музика: Марк Айшем
у ролях: Роберт Де Ніро, Кьюба Гудінг мол., Шарліз Терон
Фільм, відомий також під назвою «Військовий водолаз», заснований на реальних подіях з життя легендарного водолаза Карла Брашіра
Врятувати рядового Раяна
Saving Private Ryan (1998)
режисер: Стівен Спілберг
музика: Джон Вільямс
у ролях: Том Генкс, Метт Деймон та ін.
Фільм про висадку військ союзників у Нормандії під час Другої світової війни. Отримав п’ять премій «Оскар» за найкращу режисуру, роботу оператора, звук, монтаж і монтаж звуку
Сталінград
Stalingrad (1993)
режисер: Йозеф Фильсмайер
музика: Вернер Бохманн, Мартин Грассль, Міхель Ярі
у ролях: Домінік Хорвіц, Томас Кречманн, Йохан Нікель та ін.
Фільм про 2СВ. У стрічці розкрито події Сталінградської битви очима бійців Вермахту. Фільм отримав нагороду Bavarian Film Awards за найкращу кінематографію, найкращий монтаж і найкращу постановку
Афганський злам
Афганский излом (1991)
режисер: Володимир Бортко
музика: Володимир Дашкевич
у ролях: Мікеле Плачідо, Тетяна Догілева, Михайло Жигалов та ін.
Фільм про війну в Афганістані. Радянські війська повинні вивести з Афганістану. У підрозділ прибуває син одного з високопосадовців, щоб у відносно безпечний момент отримати бойові нагороди…
Жертви війни
Casualties of War (1989)
режисер: Брайан Де Пальма
музика: Енніо Морріконе
у ролях: Майкл Дж. Фокс, Шон Пенн, Дон Харві та ін.
Заснований на реальній історії, що трапилася зі взводом американських солдатів під час війни у В’єтнамі. Рядовий Еріксон стає свідком жахливого зґвалтування і вбивства в’єтнамської дівчини
Суцільнометалева оболонка
Full Metal Jacket (1987)
режисер: Стенлі Кубрик
музика: Вівіан Кубрик
у ролях: Метью Модайн, Вінсент Д’Онофріо
Фільм про війну у В’єтнамі. Екранізація роману «The Short-Timers» Густава Гесворда. Фільм отримав велику кількість нагород і номінацій
Висота Гамбургер
Hamburger Hill (1987)
режисер: Джон Ірвін
музика: Філіп Ґласс
у ролях: Ентоні Берріл, Майкл Петрик Боутмен, Дон Чидл
Жорсткий та реалістичний фільм про 10-денний бій у В’єтнамі у травні 1969 року за висоту 937, що отримала назву «Гамбургер», бо щільний ворожий вогонь перетворював атакуючих на подрібнене гамбургерне м’ясо
Взвод
Platoon (1986)
режисер: Олівер Стоун
музика: Жорж Делер
у ролях: Чарлі Шин, Том Беренджер, Віллем Дефо та ін.
Фільм присвячений подіям війни у В’єтнамі та носить автобіографічний характер (в образі головного героя Кріса Тейлора Стоун зобразив себе)
Підводний човен
Das Boot (1981)
режисер: Вольфганг Петерсен
музика: Клаус Дольдінгер
у ролях: Юрген Прохнов, Херберт Гренемайер, Хуберт Бенгш та ін.
Фільм присвячений опису сьомого бойового походу німецького підводного човна U-96 під час Другої світової війни
Апокаліпсис сьогодні
Apocalypse Now (1979)
режисер: Френсіс Форд Коппола
музика: Кармайн Коппола, Френсіс Форд Коппола
у ролях: Мартін Шин, Марлон Брандо, Роберт Дюволл та ін.
Фільм про війну у В’єтнамі. Нагороджений «Золотою пальмовою гілкою» Каннського кінофестивалю, і премією «Оскар» за найкращу операторську роботу
Мисливець на оленів
The Deer Hunter (1978)
режисер: Майкл Чіміно
музика: Стенлі Маєрс
у ролях: Роберт Де Ніро, Крістофер Уокен, Джон Казале, Меріл Стріп
Військова драма про долю трьох друзів, які служили у В’єтнамі. Натхненням послужив роман Еріх Марія Ремарка «Три товариші». Торкається проблеми ПТСР ветеранів. 5 Оскарів: фільм, режисер, муж.роль 2 плану, монтаж, звук
У бій ідуть лише «старі»
В бой идут одни «старики» (1973)
режисер: Леонід Биков
музика: Віктор Шевченко, Анатолій Новіков
у ролях: Леонід Биков, Володимир Талашко, Олексій Смірнов
Фільм про бойові будні льотчиків-винищувачів у ДСВ та поєднує дві сюжетні лінії: сюжет воєнної драми проходить паралельно з яскравим мистецьким виконанням – під час відпочинку льотчики виступають у ролі аматорської музичної групи
Джону дали зброю
Johnny Got His Gun (1971)
режисер: Далтон Трамбо
музика: Джеррі Філдінг
у ролях: Тімоті Боттомс, Джейсон Робардс, Дональд Сазерленд та ін.
Солдат зазнає страшного каліцтва y ПСВ: відірвані кінцівки, обличчя, втрачені органи чуттів. Його використовують для медичного експерименту, але всередині цього шматка м’яса – жива людина
Тора! Тора! Тора!
Tora! Tora! Tora!, яп. ラ・トラ・トラ (1970)
режисер: Річард Флейшер, Кіндзі Фукасаку
музика: Джеррі Голдсміт
у ролях: Мартін Болсам, Джозеф Коттен, Джейсон Робардс та ін.
Амер.-япон. фільм про події 07.12.41 на Перл-Гарборі. Розкриває як політичні конфлікти так і батальні сцени, реалістичність зйомок яких така висока, що кадри використовувались у наступних фільмах як «документальні»
Серіали | Serials
Пастка-22
Catch-22 (2019)
режисер: Еллен Кьорас, Джордж Клуні, Грант Хеслов
музика: Руперт Греґсон Вільямс, Гаррі Греґсон-Вільямс
у ролях: Крістофер Ебботт, Кайл Чендлер, Г’ю Лорі, Джордж Клуні та ін.
Знятий за однойменним романом Джозефа Хеллера. Формально це абсурдна чорна комедія з елементами сатири. Насправді ж це один з найстрашніших телепроектів про війну, який ви коли-небудь бачили.
Морські котики
SEAL Team (2017 – знімається)
режисер: Крістофер Чулак, Ларрі Тенг, Джеймс М. Муро
музика: В. Г. Снаффі Уолден, А. Патрік Роуз
у ролях: Девід Бореаназ, Макс Тіріот, Джессіка Паре та ін.
Серіал розповідає про роботу елітного підрозділу ВМС США «Морські котики» (S.E.A.L.), та проблеми з якими спецпризначенці стикаються поза службою
Довга дорога додому
The Long Road Home (2017)
режисер: Микаел Саломон, Філ Абрахам, Майкл Поліш
музика:
у ролях: Джозеф Лутман, Е.Дж. Бонілья, Джон Біверс та ін.
Мінісеріал по мотивами книги Марти Раддац, розповідає про події в Іраку 4 квітня 2004 року – день, що отримав назву у США «чорна неділя»…
Наші матері, наші батьки
Unsere Mütter, unsere Väter (2013)
режисер: Філіп Кадельбах
музика: Анджело Бадаламенті
у ролях: Фолькер Брух, Том Шилінг, Катаріна Шюттлер та ін.
Мінісеріал, що показує події Другої світової війни очима п’ятьох молодих німців. Науковим консультантом виступив німецький історик Зенке Найтцель
Тихий океан
The Pacific (2010)
режисер: Дэвид Наттер, Джереми Подесва, Карл Франклин
музика: Ганс Ціммер
у ролях: Джозеф Маццелло, Джеймс Бедж Дейл, Джон Седа
Мінісеріал, створений на основі мемуарів, розказує історію трьох морських піхотинців (Следжа, Лекі і Бейзілона), які брали участь у боях з японцями на Тихому океані під час Другої світової війни.
Покоління вбивць
Generation Kill (2008)
режисер: С’юзанна Вайт, Саймон Сілан Джонс
музика:
у ролях: Александр Скошгорд, Старк Сендс, Лі Тергесен
Мінісеріал оповідає про перші дні війни в Іраку. В основі сюжету – вторгнення в Ірак очима бійців 1-го розвідувального батальйону Корпусу морської піхоти США
Брати по зброї
Band of Brothers (2001)
режисер: Микаэл Саломон, Дэвид Франкель, Том Гэнкс
музика: Майкл Камен
у ролях: Даміан Льюїс, Рон Лівіґстон, Меттью Сеттл та ін.
Мінісеріал про бойовий шлях роти E (Easy) 2-го батальйону 506-го парашутно-десантного полку 101 пдд США від тренувального табору і до кінця війни
Примітка: Фільми у списку розміщені по роках виходу
дивитись також: 13 стрічок про війну проти України (список)
«Чудо» — это «приятный» фильм, требующий большего реализма
«Чудо » могло бы быть лучшей адаптацией, если бы он предоставил Огги ту же внутреннюю сложность, которую придает Виа и другим рассказчикам. К чести, в фильме меньше перспектив, чем в романе, что дает Огги больше места в фильме. Тем не менее, он функционирует в основном как нить, связывающая всех персонажей вместе, и его основная миссия — приспособиться к обществу, которое относится к нему как к изгоям.Он тихий, симпатичный и медлительный в гневе. «Чувак, это после пластической операции. Чтобы выглядеть так хорошо, нужно приложить немало усилий, — говорит Огги, когда Джек спрашивает, не собирается ли он провести реконструктивную работу. Но этот вопрос даже не рассматривается как оскорбительный, потому что личность Огги полностью зависит от того, как он выглядит.
Было бы здорово увидеть, как Огги принимает собственное лицо, но при этом желает, чтобы его приняли другие. Вместо этого он от стыда проводит большую часть первой половины фильма в шлеме космонавта, изображение, которое доминирует в рекламных материалах Wonder .В конце концов, отец Огги (Оуэн Уилсон) прячет головной убор. «Я хочу увидеть лицо моего сына», — говорит он Огги. Конечно, многим людям с черепно-лицевыми заболеваниями трудно смириться со своей внешностью. Но, учитывая, как мало фильмов о людях с различиями в лицах существует, такие сцены могут оставить ложное впечатление, будто глубокая незащищенность — это обычное явление для таких детей, как Огги, хотя это не всегда так. В истории, опубликованной The Washington Post , 10-летняя Тереза Джой Дайсон поделилась своими мыслями о фильме: «Мне не понравилось, что Огги стыдился своего лица.У меня синдром Тричера Коллинза, и я горжусь своим лицом. Я не боюсь смотреть на людей и показывать, кто я », — сказала она.
Некоторые из проблем репрезентации Wonder перекликаются с проблемами, которые могут возникнуть, когда Голливуд создает истории о маргинализированных группах. Существующее отсутствие внимания к поп-культуре для людей с лицевыми различиями (примерно 600000 человек в США были диагностированы черепно-лицевое заболевание) усиливается акцентом Голливуда на традиционной привлекательности исполнителей.Очень жаль, что Wonder — фильм о том, что нет ничего постыдного в том, чтобы быть тем, кем вы являетесь, независимо от того, как вы выглядите — закончился тем, что на роль Огги был выбран ребенок без каких-либо черт лица и снабдили его сложными протезами, чтобы воссоздать его обезображивание. Мне было трудно смотреть фильм и не чувствовать, что Wonder подтвердило желание Огги спрятаться от смущения, несмотря на попытки продюсеров сыграть ребенка с черепно-лицевым заболеванием.
«Я изо всех сил старался сыграть мальчика с Тричера Коллинзом», — сказал Паласио в интервью The Sun .«Но найти человека подходящего возраста, у которого были правильные черты лица, родители которого позволяли ему пропускать школу на месяцы стрельбы, остается очень мало людей». Тем не менее в объяснении Паласио умалчивается тот факт, что в ее романе никогда не указывалось, какое состояние было у Огги, что могло позволить продюсерам расширить свои поиски. Автор поделился, что один мальчик с разницей в лице был близок к тому, чтобы получить главную роль:
Играть может быть непросто. Вы должны прочитать строки 30 раз, по-разному, и 100 человек смотрят на вас напротив Джулии Робертс.У Натаниэля были физические ограничения, иногда его было трудно понять, и если у вас есть фильм за 20 миллионов долларов, вы должны позвонить. Семья действительно стала консультантами по фильму, и во время съемок его отец сказал мне: «Слава богу, они не наняли Натаниэля. Это было бы слишком ».
Тремблей проделал искусную работу по оживлению Огги. Но его кастинг означает, что нестандартный писатель (Паласио) и нестандартный актер (Трембле), у которых нет личного опыта работы с черепно-лицевыми заболеваниями, теперь, по-видимому, стали лицом и голосом всего сообщества.(Со своей стороны, Паласио была вдохновлена на написание Wonder после того, как ее 3-летний сын начал плакать при виде молодой девушки с разницей в лице.) Инвестиции в аутентичный кастинг, несмотря на трудности поиска, имели бы позволили создателям фильма действительно отстаивать свое послание о включении и принятии.
Полезный фильм со своевременным и сильным посланием
Рейтинг:
Директор: Стивен Чбоски
В ролях: Джулия Робертс, Оуэн Уилсон, Джейкоб Тремблей, Мэнди Патинкин, Дэвид Диггс и другие.
Директор Чбоски ранее подарил нам драгоценный камень «Преимущества быть желтоцветником», и на этот раз он позволяет нам исследовать хрупкость дружбы и семьи, а также важность стойкости в личности. В фильме «Чудо» есть сильные послания о добре, любви, признании всех такими, какие они есть, и настоящей дружбе.
«Чудо» рассказывает историю мальчика по имени Август / «Огги» (Джейкоб Тремблей), который родился с синдромом Тричера Коллинза; С рождения перенес 27 операций.После нескольких лет домашнего обучения Огги отправляется в обычную школу своей мамой (Джулия Робертс) вопреки желанию отца Огги (Оуэн Уилсон). Огги сталкивается со всеми типами проблем, с которыми сталкивается человек в группе похожих на людей людей: на него смотрят / хмурятся, принимают с сомнениями и подозрениями, а также над ним издеваются. Тем не менее, Огги — стойкий и умный человек, и, наконец, ему удается добиться искреннего признания большинства своих одноклассников и других людей в обществе.
«Чудо» основан на одноименном бестселлере 2012 года Р.Дж. Паласио.
«Чудо» сценариста и режиссера Стивена Чбоски — это чудо. Его сценарий вместе со Стивом Конрадом и Джейкобом Торном, основанный на книге Р. Дж. Паласио, смелый и бесстрашно сострадательный. Вместо плаксивой сентиментальности Чбоски нагло бросает вызов нашему предубеждению относительно внешнего вида. В одной красивой сцене Огги, так утомленный испуганными взглядами других, плачет и спрашивает свою маму: «Почему я такой уродливый?»
Множественные точки зрения на одноклассника и друга Огги Джека, его любящую сестру Вию (Оливия), дальнюю лучшую подругу Вии Миранда рассказывает историю Огги, которая придает «Чудо» уровень оригинальности и серьезности.Это действительно помогает зрителю понять фильм и сделать его захватывающей и трогательной картиной. С каждой точки зрения каждый момент эмоции складывается как пазл, который убедительно перетекает в каждую сцену.
Актеры проделали фантастическую работу, Джейкоб Трембле («Комната», «Книга Генриха») еще раз доказывает свой актерский талант. Вы не узнаете его из-за макияжа, но его выражение лица, голос и глаза действительно убедительны. Все дети потрясающие.Изабела Видович в роли сестры Огги особенно хороша. Она прекрасно изображает свои страдания в тени, в то время как вся любовь освещается Огги. Джулия Робертс превосходна в роли сильной и решительной матери Огги, а Оуэн Уилсон, хотя и порядочный, имеет ограниченное присутствие на экране. Кроме того, было немного неловко видеть, как он играет мужа Роберта.
«Чудо» было бы исключительным опытом, если бы в кульминационном моменте не было обычной приятной публике глупости.Также есть короткая сцена о том, как усыпляют семейную собаку, которая не имеет реального отношения к содержанию фильма. Глупая драка между детьми ближе к концу казалась неуместной и ненужной. Тем не менее, можно было легко не заметить эти мелкие икоты, путешествуя с очень симпатичными персонажами.
«Чудо» — это простая, трогательная и в целом очаровательная драма с большим сердцем. Он правильно передает послание о доброте, прощении и важности любви к себе, что делает его полезным для семейного отдыха.
…
Обзор
«Чудо»: «Маска» в новом стиле, с Джулией Робертс, Оуэном Уилсоном
Огги Пуллман (Джейкоб Тремблей), центральный персонаж в «Чуде» Стивена Чбоски, — умный 10-летний мальчик с нежным высоким голосом и врожденной деформацией лица, который после многочисленных корректирующих операций стал выглядеть как херувим после перенесенной болезни. дорожная авария. Его левый глаз тянется вниз, как будто с него капает слеза; его уши — луковицы плоти, а лицо обрамлено розоватым кольцом рубцовой ткани.Тем не менее, он не Призрак Оперы. Он обычный ребенок, к внешнему виду которого нужно немного привыкнуть.
Огги — научный фанат, который любит «Звездные войны» и Майнкрафт, мороженое и спортивные игры X-Box; его питают всеамериканские фантазии о полетах в космос. (Ему нравится ходить в игрушечном шлеме космонавта, который скрывает его и питает его мечты.) Его лицо, которое выглядит молодым и старым одновременно, раздражается, когда вы впервые видите его, но чем больше вы воспринимаете его невинность если черты лица слегка искривлены, тем ярче просвечивает его душа.Любые мысли о том, что он уродлив или странен, действительно приходят в голову смотрящему.
Фильмы о людях с серьезными физическими недостатками подвержены высокому риску быть злобными и манипулятивными. Однако, возможно, из-за того, что опасность гротескной сентиментальности вырисовывается настолько большой, горстка кинематографистов на протяжении многих лет взяла за правило брать истории, подобные этой, и осторожно обходить ловушки. Дэвид Линч сделал это в «Человеке-слоне» (1980), его проницательно сдержанном, изнутри лондонском готическом хоррор-плачущем, который показал, что Джон Меррик под его искривленной и пузырящейся плотью был фигурой восхитительной деликатности.Петр Богданович сделал это в «Маске» (1985), своем прямолинейном рассказе о подростке с хмурым и странным лицом, который пришел обнять человека, которым он был.
«Чудо» — это фильм, принадлежащий их компании. Это сделанная со вкусом трепещущая сила — драма обезоруживающего уравновешенного сочувствия, сочетающегося с остроумием, уверенностью и грацией, и в которой есть что-то трогательное и резонансное, чтобы сказать о нынешней атмосфере издевательств в Америке. В то же время фильм никогда не расстраивает яблочную тележку условностей.«Чудо» — честный фильм, доставляющий хорошее настроение, но в нем отсутствуют острые грани искусства.
Огги получил домашнее обучение у своей матери Изабель (Джулия Робертс) в их уютном бруклинском коричневом камне. Но теперь, когда ему 10 лет, она и отец Огги, Нейт (Оуэн Уилсон), приняли решение отправить его в среднюю школу. Они знают, что не смогут вечно оградить его от мира, и у них нет никакого желания.
Робертс и Уилсон составляют замечательную команду; они играют Пульманов как в высшей степени чувствительных, любящих родителей, у которых время от времени возникают споры о том, что лучше для их особенного сына, из-за перетягивания каната.И все же оба хотят, чтобы он постоял за себя и стал частью сообщества. Огги тоже этого хочет, хотя детям, которых он встречает в подготовительной школе Бичер, нелегко. К концу своего первого дня там он уже получил прозвище (в честь одного из его любимых персонажей «Звездных войн») «Барф Гадкий», и он отрубает косу в виде крысиного хвоста, что является его единственным модным заявлением — свидетельством разрушительная сила давления со стороны сверстников. Достаточное количество детей относятся к Огги как к уроду, чтобы поверить в то, что его трудно поколебать.
Это третий полнометражный фильм, снятый Чбоски, писателем, который начал свою карьеру в качестве режиссера (с инди-фильма 1995 года «Четыре угла ниоткуда»), и это был его второй фильм, «Преимущества быть желтохвостом» (2012 г. ), что сделало его главным режиссерским голосом. «Перкс», адаптированный по его собственному первому роману, был самым замечательным фильмом о взрослении за многие годы, драмой, в которой с поразительной достоверностью были представлены удовольствия и опасности подростковой жизни. (В нем также использовались «Герои» Дэвида Боуи таким образом, что они превосходили все музыкальные эпизоды в «Baby Driver.«Чудо» — это фильм того же проницательного, открытого и недалекого режиссера. Чбоски, работающий в традициях Джонатана Демме, не преувеличивает то, что показывает вам, и затрагивает человечность всех на экране, даже тех, кто ведет себя плохо. (У него трогательный отказ демонизировать.)
«Чудо», адаптировано из книги Р.Дж. Роман Паласио 2012 года (который получил свое название от песни Натали Мерчант 1995 года о преодолении обезображивания) — менее дерзкий фильм, чем «Преимущества быть желтоцветником.Но глубокое понимание Чбоски многослойной личности детей — редкий подарок. Он дает фильму вздохнуть свободно, отказываясь ограничивать драму точкой зрения Огги. Он построен вокруг его нежной печали и тоски, но он открывается в главах, рассказанных с позиции Джека (Ной Юп), его партнера по научному классу, который выглядит так, как будто он может превращаться в приятеля Огги, только чтобы оставить его с чувством что он никому не может доверять; и старшая сестра Огги, Виа (Изабела Видович), которая является самым сложным персонажем в фильме.Она выросла в семье, настолько организованной вокруг Огги, что ее собственные потребности никогда не стоят на первом месте. Она не подумала бы подвергать это сомнению, но динамика украсила ее как состраданием, так и скрытой раной, а задумчивое присутствие Видовича придает ее сценам восхищенный центр тяжести.
У Чбоски есть шестое чувство того, как позволить драме перетекать из анекдота в анекдот. Любимый праздник Огги, Хэллоуин, приводит к тому моменту, когда он подслушивает, как Джек, подстрекаемый самодовольным модным Джулианом (Брайс Гейзар), язвит окружающим его детям — разрушительное предательство, но оно оказывается решающим для их скрепления. Дружба.Джек не сможет избавиться от своих предубеждений, пока не раскроет их. «Чудо» — это фильм, который точно отражает суть издевательств: дети отгораживаются от своих чувств, уступая темной стороне себя, чтобы добиться превосходства. Хулиганы, конечно, не рождались плохими, но в «Чудо» идея не является благочестивой абстракцией — она проявляется во всех столкновениях между Огги и теми, кто будет относиться к нему подло. Сцены действительно о том, как его присутствие угрожает их слишком крутым для школы.
«Чудо», каким бы эффективным он ни был, — это фильм, в котором все проходит с чистой доброжелательностью.Лучшая подруга (Даниэль Роуз Рассел), присоединившаяся к хипперской клике, избегает Вии, влюбляется в харизматичного парня (Наджи Джетер) из драматического клуба, пробует себя в студенческой постановке «Наш город» и выигрывает. ее подруга снова стала дублером, который сшибает их с ног на премьере. Огги в пятом классе из школьного козла превратился в школьного героя. Тем не менее, Джейкоб Тремблей, действуя из-за своего преобразующего макияжа, укореняет это путешествие в чем-то реальном: тот факт, кем вы являетесь, похож ли вы на Огги Пуллмана или кого-то более «нормального», может быть тюрьмой или освобождением, в зависимости от выбранный вами путь.Из всех фильмов этого года с «чудом» в названии («Удивленный», «Чудо-женщина», «Колесо чудес», «Профессор Марстон и чудо-женщины») этот наиболее близок к тому, чтобы соответствовать эмоциональная алхимия этого слова.
Фильм «Чудо» — настоящая жизнь для этих двух семей
Он никогда не заходил в школьную столовую и не заставлял других учеников пялиться, когда он открывал свой обед — то есть до пятого класса.
Согласно данным Детской черепно-лицевой ассоциации, некоммерческой организации, занимающейся расширением прав и возможностей людей и семей, страдающих от лицевых различий, под черепно-лицевым заболеванием понимается аномалия лица или головы.Шейн и Эмили оба участвуют в группе. У Шейн в 18 месяцев диагностировали генетическое лицевое расстройство — синдром Крузона.
Он присутствовал на премьере фильма «Чудо» в Сан-Диего и сказал, что его любимые сцены — это прыжки Огги на кровать и игра в Майнкрафт — сцены, в которых Огги был таким же, как и любой другой ребенок.
У Эмили в 3 недели было диагностировано редкое врожденное заболевание лица — синдром Гольденхара, и, как и у Огги, она перенесла более 20 операций.
Эмили прочитала роман «Чудо» «не менее 30 раз», — сказала ее мать, Нэнси Меррилл, и семья планировала провести показ фильма на выходных.
«Это наша жизнь», — сказал Меррилл об истории «Чудо». «Это каждый день нашей жизни».
Вот вам взгляд на жизнь Шейна и Эмили, детей из двух разных семей, живущих в двух разных штатах, которые могут относиться к одной и той же душераздирающей борьбе и трогательным радостям «Чудеса».
Мальчик с нимбом
Сюжетная линия «Чудеса» во многом укладывается в жизнь Шейна Высоцкого.
Этой осенью Шейн пошел в первый класс, и у него было все, что он хотел для своего первого дня в школе: его рюкзак, его обед и черно-белая копия его последней компьютерной томографии.
«Он любит брать свои компьютерные томограммы в школу, чтобы показать и рассказать», — сказал его отец, Шон Высоцкий. «Поскольку он пошел в первый класс, а это был большой класс с детьми, которых он не знал по детскому саду, он решил … объяснить им все, что ему пришлось пережить за лето».
В летние месяцы Шейн восстанавливался после операции и носил металлическое кольцо с ореолом вокруг головы, которое помогало ему вытягивать вперед скулы и верхнюю челюсть. Тем летом ему сделали много компьютерных томографий.
Из-за синдрома Крузона череп Шейна не рос нормально, когда он был младенцем. Это повлияло на форму его головы, лица и ушей, вызвав нарушение слуха, из-за которого он носит слуховые аппараты.
Шейн перенес две операции в младенчестве, а затем реконструктивную операцию на черепе, когда ему было 3 года. Ему сделали еще одну операцию, когда ему было 6 лет, после чего он носил устройство «нимб» в течение четырех месяцев. Устройство было удалено в августе, и Шейн принес его в школу, чтобы поделиться своим медицинским путешествием со своими одноклассниками.
«Мне нравится, когда мы можем показывать вещи другим людям, показывать то, что мы нашли и через что прошли», — сказал Шейн.
В тот первый день в школе маленькие руки одноклассников Шейна взлетели в воздух, чтобы они могли задать ему вопросы об устройстве. «Как ты спал в этой вещи? Ты ее снимал, когда принимал душ?» они спросили.
«У него были довольно забавные ответы вроде:« Нет, это прикручено к моему черепу. Я не мог его снять! » «сказал его отец.
Уверенность Шейна в ответах на вопросы о его разнице в лице может быть связана с тем, как с ним обращаются дома, сказал Высоцкий.
«Мы никогда не относились к Шейну так, как будто он был другим. У него те же правила, что и у любого другого ребенка. Знаешь, он должен мыть свою тарелку и все эти вещи», — сказал Высоцкий.
«Мы видим много семей, которые рожают своего ребенка из-за всего того, через что он прошел, и я думаю, что именно такие семьи становятся немного более застенчивыми, когда находятся на публике», — он сказал. «Они как бы уходят внутрь, и я думаю, что это самая важная вещь. Только не рожай своего ребенка. Обращайтесь с ними, как с любым другим ребенком, потому что вы хотите, чтобы другие дети относились к ним.»
Живя в Южной Калифорнии, Шейн любит ходить в Диснейленд со своей семьей — он гордится тем фактом, что при росте 48 дюймов он теперь может кататься на всех американских горках — и кататься на велосипедах с детьми в его доме. — сказал Высоцкий.
«В нашем районе есть много других детей его возраста, и никто никогда не смотрел на него иначе», — сказал Высоцкий.
«Они не могли понять, почему Шейн не мог играть на батуте, когда вернулся домой после последней операции », — сказал Высоцкий.«У него было восемь винтов в черепе и проволока в носу, и на нем было устройство, которое вытягивало его верхнюю челюсть вперед, и его друзья не могли понять, почему ему не разрешили с ними залезть на батут».
На протяжении всей его жизни семья и друзья в школе и районе Шейна окружали его поддержкой. По словам Высоцкого, издевательства не было проблемой.
Тем не менее, когда дело доходит до издевательств, мать Шейна, Кортни, сказала, что родители детей без лицевых различий могут помочь предотвратить издевательства до того, как они произойдут.
«Это действительно должно исходить от того, кем бы ни были эти взрослые в жизни ребенка, они обсуждали, как взаимодействовать с людьми, которые, возможно, не выглядят так же, как вы», — сказала Кортни Высоцкий.
«Шейн в порядке, если вы спросите его: ‘Эй, что это за штуки в твоих ушах?’ Но просто указывать, смотреть и смотреть на него с отвращением — это совсем другое чувство и совсем другое взаимодействие, чем ребенок, смотрящий на него, но затем говорящий: «Эй, что это?» » она сказала.
Что касается 13-летней Эмили Меррил, то издевательства для нее тоже не были большой проблемой.Ее мать, Нэнси, благодарит за это свой школьный округ, Школьный округ Тинтон-Фолс в Нью-Джерси. Но, как и другие дети с различиями в лицах, Эмили уже давно знает свое лицо и то, как на него реагирует внешний мир.
Как «Чудо» изменило жизнь Эмили
Холодным январским днем 2004 года Нэнси Меррил и ее муж Гэри впервые встретились с Эмили лицом к лицу.
После родов Меррилл держала на руках свою новорожденную дочь весом 6 фунтов и 11 унций.Она была так увлечена своей девочкой, что не заметила замешательства и беспокойства на лицах врачей в палате.
Эмили родилась с кожными метками вокруг обоих ушей и отсутствием нижней челюсти нижней челюсти, что затрудняет ей слышать и есть, сказал Меррилл, но когда она родилась, врачи не могли определить ее медицинский диагноз, и они не знали, что делать.
Итак, они отправили Меррил и ее семью в Детскую больницу Филадельфии, где у Эмили диагностировали синдром Гольденхара.По данным Национального института здоровья, это настолько редко, что, по оценкам, встречается у 1 из 3500-25000 рождений.
Эмили перенесла несколько операций на нижней челюсти, лице и ушах. По словам Меррилла, в июле ей установили кохлеарный имплантат для лечения односторонней глухоты на правое ухо.
«Самым трудным для меня как родителя является тот факт, что у Эмили было столько реконструкций, — сказал Меррилл. «Каждые два-три года ее роста ей делали серьезную операцию, которая действительно изменила ее внешний вид.Для нас, родителей, она изменилась физически, внешне, резко изменилась благодаря хирургическому вмешательству ».
Живя в пригороде Нью-Джерси, Эмили предпочитает проводить тихие выходные дома, играя в настольные игры со своими родителями и 10-летней сестрой Эбигейл. , проводя время на своем iPhone, плавая или дрессируя свою служебную собаку, 4-летнего золотого лабрадуделя по имени Хэнк.
Эмили часто избегает больших общественных мероприятий, за исключением Хэллоуина, за исключением Хэллоуина.
«Хэллоуин, как правило, бывает еще один из ее любимых праздников, потому что в этот день она может надеть маску и не цитировать других, — сказал Меррилл.
В романе «Чудо» Огги называет Хеллоуин лучшим праздником в мире: «Я хожу вокруг, как и любой другой ребенок в маске, и никто не думает, что я выгляжу странно. Никто не смотрит ни разу. Никто меня не замечает. знает меня. »
Что касается других праздников, таких как предстоящий День Благодарения, Меррилл сказала, что Эмили не сможет съесть кусочек торта или тыквенного пирога, как другие дети, разбивает ей сердце на «3000 кусочков».
«Она все еще совсем не может жевать. Она ест только мягкую пищу или ее кормят через зонд, плюс у нее аллергия на молоко, яйца, сою и древесные орехи», — сказал Меррилл.«Этот год для нашей семьи был первым годом, когда она чувствовала себя достаточно комфортно, чтобы даже пойти поужинать всей семьей. Она очень беспокоилась о походах в рестораны и о невозможности участвовать, как это делали все».
Тем не менее, «Чудо» помогло Эмили больше не уклоняться от взглядов и вопросов незнакомцев на публике, а вместо этого делиться информацией и рассказывать им о ее различиях в лицах, сказала Нэнси.
Другими словами, «Чудо» вселило в Эмили уверенность.
«Она начала общаться по Skype с другими школами, и она только что провела презентацию в своей школе как настоящий Огги», — сказал Меррилл в среду вечером.
В этой презентации Эмили описала, как были удалены малоберцовые кости обеих ног и использовались для построения нижней челюсти для операции по восстановлению челюсти. Она рассказала, как она может управлять своим кохлеарным имплантатом со своего iPhone, и отметила, что теперь носит на зубах брекеты, которые «так легко по сравнению со всем остальным».«
» Она так взволнована, что людям не все равно, и они заинтересованы. «У нее никогда не было такого положительного внимания», — сказал Меррилл. «Наблюдая за взрослым, в которого превращается Эмили, мы просто чувствуем, что она учит других».
«В каждом есть красота»
В общем, «Чудо» могло бы пролить свет на то, как для детей с черепно-лицевыми заболеваниями и их семей социальная и эмоциональная поддержка стала важной частью лечения.
Стало так важно, что докторРоберто Флорес, детский хирург-реконструктор в NYU Langone Health, сказал, что психолог находится в его медицинском отделении, чтобы оказывать эти услуги пациентам с лицевыми различиями. По его словам, некоммерческая организация myFace оказывает поддержку этим психологическим экспертам.
«Последствия травли, особенно для ребенка с разницей в лицах, действительно сильны, потому что лицо — это то, как мы относимся к себе», — сказал Флорес, доцент кафедры реконструктивной пластической хирургии Джозефа Маккарти.
Провел реконструктивные операции детям и взрослым с врожденными деформациями лица.
«Влияние на уверенность в себе, самоощущение, то, кем, по вашему мнению, вы должны быть, может быть действительно затронуто. К сожалению, некоторые дети, которых я лечу, и даже взрослые, они могут носить с собой этот багаж. их «, — сказал он. «Они знают, когда люди смотрят на шрам на своей губе. Они знают, когда люди смотрят на свой нос … и это влияет не только на детей, потому что дети действительно становятся взрослыми.»
Флорес сказал, что он и его жена взяли двух своих детей и четверых друзей своих детей на нью-йоркскую премьеру фильма» Чудо « на прошлой неделе.
Различные сцены в фильме, например, Огги сидит в одиночестве в школьная столовая заставила Флореса задуматься о проблемах, с которыми столкнулись его собственные пациенты, и о важности послания фильма: выбирайте доброту по отношению к другим.
«Красота есть в каждом, — сказал он. — Мы все можем вдохновить себя стать лучше. люди друг другу и нашим семьям, и я думаю, что это то, чему я научился через своих пациентов.»
Инвалидность и обзор фильма:« Чудо »(2017) | Лорен Берман
Источник изображения: IMP Awards — Описание изображения: на плакате фильма « Чудо »изображен мальчик, стоящий посреди синего фона в костюме космонавта. шлем с надписью «На основе бестселлера New York Times. Чудо. Готовы ли вы встретиться с Огги Пуллманом? 17 ноября».
В фильме 2017 года « Чудо, » по одноименному роману Р. Дж. Паласио следует история Огги Пуллман (Джейкоб Тремблей) в пятом классе.Типичные опасения, связанные с поступлением в новый класс, усиливаются для Огги, поскольку он уже первый год не учится на дому. Первое десятилетие жизни Огги было заполнено десятками операций по устранению осложнений, связанных с синдромом Тричера Коллинза.
Синдром Тричера Коллинза характеризуется различиями в лицах вокруг глаз, ушей, носа и челюстной кости. Эти различия могут вызывать затруднения дыхания, речи и слуха, которые обычно можно улучшить с помощью реконструктивных операций.1 из 50 000 человек рождается с синдромом Тричера Коллинза и 1–2 из 1000 рождаются с черепно-лицевыми особенностями.
При довольно большом количестве пострадавших актеров на выбор, многие представители сообщества инвалидов были разочарованы и разочарованы, когда продюсеры выбрали Джейкоба Трембле на роль. Поскольку на Тремблея не влияет различие в лицах, он выглядел изуродованным с помощью обширного макияжа и имитировал дефект речи. Тремблей действительно обратился к детям с черепно-лицевыми различиями, пытаясь точно описать их переживания, но, несомненно, опыт Огги мог быть лучше показан тем, у кого нет способности стирать свои черты лица в конце каждого дня.
Источник изображения: Разнообразие — Описание изображения: Огги и мальчик стоят рядом друг с другом и улыбаются человеку, держащему шлем космонавта, который почти не попадает в кадр.
Ариэль Хенли, писатель с уродливым лицом в результате синдрома Крузона, объясняет, что ей понравилась идея увидеть «кого-то вроде себя на большом экране». Она могла идентифицировать себя с борьбой Огги через многочисленные операции по исправлению лицевых различий и с детским опытом «попытки понять, почему [она] была другой и почему [она] не принадлежала».«Товарищество, которое черепно-лицевое сообщество могло испытывать с Огги, закончилось, как только Тремблей был брошен.
Киноиндустрия имеет историю использования актеров без инвалидности в качестве персонажей с ограниченными возможностями — Дастин Хоффман в Rainman и Том Хэнкс в Форрест Гамп — два примера, получивших признание критиков. Удивительно, что эта модель сохраняется и в 21 веке: во времена, когда «инклюзивность» и «разнообразие» — модные слова, привлекающие внимание почти во всех сферах жизни общества.
Джей Рудерман, президент Фонда семьи Рудерманов, который занимается инклюзией людей с ограниченными возможностями, отмечает: «Мы больше не считаем приемлемым для белых актеров изображать черных персонажей. Инвалидность как костюм также должна стать неприемлемой для всех ». В настоящее время актерское мастерство с ограниченными возможностями стало местом для людей, не являющихся инвалидами, чтобы продемонстрировать объем своих способностей, а не местом, где можно сосредоточиться на опыте людей из сообщества с ограниченными возможностями.
Когда актер, не имеющий инвалидности, играет персонажа-инвалида, его опыт почти всегда искажается.Это искажение может привести к формированию у зрителя стереотипов о людях с ограниченными возможностями и мешает зрителям, не имеющим инвалидности, получить представление об их опыте.
Отказ от использования актеров с ограниченными возможностями, особенно в таком фильме, как Wonder , ориентированном на детей, дает понять, что люди с ограниченными возможностями не могут представлять себя. Это сообщение может быть особенно вредным для детей с ограниченными возможностями, которые, как и их сверстники, не являющиеся инвалидами, все еще пытаются понять, где они находятся в мире.Отсутствие образцов для подражания может повредить их самооценке. В большинстве случаев единственное, что мешает актеру-инвалиду сыграть персонажа-инвалида, — это предпочтения и предубеждения режиссера-постановщика.
Актеры-инвалиды должны быть задействованы для того, чтобы показать как людям, не имеющим инвалидности, так и детям с ограниченными возможностями, что инвалидность не означает инвалидность. Принадлежность к сообществу людей с ограниченными возможностями должна сопровождаться не стыдом, а гордостью.
Статистика: https://ghr.nlm.nih.gov/condition/treacher-collins-syndrome http: // www.Faces-cranio.org/General.htm
Ариэль Хенли: https://tonic.vice.com/en_us/article/d7edyv/hollywoods-approach-to-disabled-characters-is-still-a-disaster
Рудерман Семейный фонд: http://rudermanfoundation.org/ruderman-family-foundation-condemns-blind-film-for-casting-alec-baldwin-in-disability-role/
Постер фильма: http://www.impawards. com / 2017 / wonder.html
Огги и мальчик: http://variety.com/2018/digital/news/lionsgates-wonder-tops-dvd-blu-ray-disc-sales-and-rental-charts- 1202708680/
Учебное пособие по фильму Чудо-кино | Узнайте о важности доброты
Воспользуйтесь этим пособием по изучению фильмов Wonder , чтобы узнать о важности доброты в жизни ученика средней школы, Огги Пуллмана!
Отказ от ответственности: некоторые из следующих ссылок являются партнерскими ссылками.Я получаю небольшую комиссию с некоторых ссылок на этом сайте. Вы можете прочитать мое полное раскрытие здесь.
Добрые дела
Случайные проявления доброты в отношении детей
Добрые занятия для каждого позитивного класса
13 добрых занятий для детей
Пять занятий по искусству и поделкам для обучения детей доброте
Мероприятия доброты для детей 55+
Чудо-исследование кино
Чудо , фильм по роману Р.Самый продаваемый роман Джей Паласио — это то, что обязательно нужно посмотреть всем! Этот беззаботный фильм учит о важности доброты через ученика средней школы Огги Пуллмана! Используйте этот фильм как шанс научить других быть настоящим другом.
Этот пакет включает 17 страниц и ключ ответа.
ПОНЯТИЕ
- Тест (множественный выбор)
- Вопросы для обсуждения фильма
- Таблицы символов (5)
- Виа против Миранды
- Книга против фильма
- шаблоны
- Причина и следствие
ДОБРОСТЬ
- Урок доброты
- 2 раскраски доброта
- Плакат «Я выбираю добрый»
УДОВОЛЬСТВИЕ
- Создать обложку
- Поиск слова
Предыдущая статья Исследование фильма «Национальное сокровище» | Используйте это, чтобы преподавать историюСледующая статьяКниги с картинками движения за гражданские права
Саманта — предприниматель и бывшая ученица домашнего обучения из Индианы, США.Когда Саманта не ведет блог, ее можно найти читающей о Второй мировой войне, пытающейся говорить на иврите и тратящей время на Pinterest. Ее работы можно найти в таких статьях, как «Бесплатные предложения домашнего обучения», «Unigo», «Истинное образование», «Поощрение мам дома» и т. Д.
В «Чудо», сладко-искреннем фильме с посланием
Нам, циничным душам, трудно войти в фильм, рекламируемый с лозунгом «Выбери доброту», и не содрогнуться от трепета. Что это за сентиментальный хуй? Какой новый адский круг сыра ждет теперь?
И все же «Чудо» Стивена Чбоски, несмотря на внешний вид его визитной карточки, далеко от «Заводного апельсина» упражнений по эмоциональной манипуляции, которых некоторые могут опасаться.Даже самые пессимистичные из нас могут найти это очаровательным и искренне трогательным.
На основании R.J. Роман Паласио 2012 года «Чудо» — о 10-летнем мальчике Огги Пуллмане (Джейкоб Тремблей, с сильным макияжем) с нижнечелюстно-лицевым дизостозом или синдромом Тричера-Коллинза. Его родители (Джулия Робертс, Оуэн Уилсон) до сих пор обучали его на дому, но считают, что ему пора поступить в 5-й класс и среднюю школу — львиное логово, если оно когда-либо было, особенно для нежного, социально изолированного мальчика с лицевыми деформациями, несмотря на 27 лечебных операций.
Они вместе со своей старшей сестрой Виа (превосходная Изабела Видович) живут (где еще?) В коричневом Бруклине, эпицентре вдохновляющих историй о не по годам развитых детей. Огги чувствует себя комфортно по соседству в своем шлеме космонавта (Хэллоуин — его любимый праздник из-за его анонимности, скрытой от костюма), но перспектива учебы в школе ужасает его. Его первые впечатления тоже не обнадеживают. Настоящий гений науки и самопровозглашенный фанат «Звездных войн», его прозвали «Отвратительный Барф».Позже поползли слухи, что простое прикосновение к нему распространит чуму.
Фильмы, являющиеся по своей природе поверхностной средой, часто демонстрируют неправильные изображения под резким микроскопом. Мы редко видим такие истории, как Огги крупным планом. Но когда они это делали, результаты часто были трогательными и запоминающимися — как, например, «Человек-слон» Дэвида Линча и «Маска» Питера Богдановича.
«Чудо» дополняет эту родословную, но не полностью сосредоточено на невзгодах Огги. По мере прохождения фильма перспективы резко меняются, и точки зрения различных персонажей в орбите Огги пересматриваются.
После того, как мы впервые испытаем радости и невзгоды Огги в школе (стоит отметить, что в одной из них работают преподаватели мечты, в том числе Мэнди Патинкин как директор школы и Дэйвид Диггс как учитель), мы видим встречи с другой стороны. После того, как первый друг Огги (Ной Юп) предает его, когда думает, что Огги находится вне пределов слышимости, мы получаем его историю. После того, как Вия чувствует себя омраченной своим братом, мы следим за ее собственной борьбой за потерю теперь уже слишком крутого друга. Она вступает в драматический кружок. И мы получаем предысторию школьного хулигана (Брайс Гейсар), раскрывающую родителей, от которых он узнал свое поведение.
В результате получился четкий и понятный фильм-послание, пропитанный сочувствием. Он нежно вызывает сокрушительную боль оттого, что его избегают, и спасительную милость столь необходимого друга — как для Огги, так и для всех остальных. Это искренний и ценный урок поставить себя на место другого человека.
Дело не в том, что слезы, подобные «Чудо», не пронизаны сантиментами, но они каким-то чудом избегают становиться сентиментальными. Чбоски, писатель, ставший режиссером, ранее демонстрировал свое тонкое прикосновение, изображая невзгоды и радости ранних этапов жизни в подростковой сказке «Преимущества быть желтоцветником».
В конце фильма Виа является частью постановки «Наш город», и в фильме Чбоски есть прикосновение Торнтона Уайлдера и чувство честных повседневных ритмов жизни. Есть множество фильмов, в которых судьба мира висит на волоске, но «Чудо» тесно связано с повседневными проблемами детства, прорабатывая их чутко. Это не так просто, как сказать «выбирай доброту», но это так просто.
«Чудо», релиз Lionsgate, получил рейтинг PG от Американской ассоциации киноискусства за «тематические элементы, включая издевательства и некоторые мягкие выражения.